Розглянуто теоретичні та практичні аспекти розвитку великих компаній вугільного машинобудування, що функціонують у країнах з економічно неефективною вугільною промисловістю та не мають можливостей для масштабного експорту продукції. Узагальнено та критично проаналізовано теоретичні засади створення вертикально інтегрованих машинобудівних холдингів. Висвітлено досвід функціонування компаній у країнах, що мають розвинене вугільне машинобудування та вугільну промисловість. Доведено, що великі компанії вугільного машинобудування створено за мотивами одержання гарантованого доступу до коштів бюджетного субсидування, яке надається вугледобувним підприємствам, а не за національними традиціями ведення бізнесу. Для опису зв'язків між вугледобувними компаніями та постачальниками гірничошахтного устаткування до наукового обігу введено поняття клієнтели. З'ясовано, що стійкий розвиток машинобудівних компаній у країнах з економічно неефективним вуглевидобутком можна забезпечити через інверсію клієнтел, за якою для підвищення ефективності вуглевидобутку та попиту на гірниче устаткування машинобудівні холдинги з клієнтів вугледобувних компаній мають перетворитися на їх патронів і брати участь в інвестиційному забезпеченні. Запропоновано модель оптимального розподілу кредитного навантаження між співінвесторами проектів на вугільних шахтах. Результати наукового дослідження впроваджено в компанії "Гірничі машини" та у проектно-конструкторському інституті "Дондніпровуглемаш".

  Скачати повний текст