Досліджено проблему постзиготичної абортивності у стеноспермокарпічних сортів і гібридів винограду та запропоновано шляхи її подолання. На підставі досліджень розроблено спосіб одержання рослин з стеноспермокарпічного насіння винограду з використанням культури in vitro, що дає змогу протягом року одержувати селекційні форми, їх розмножити, адаптувати до умов in vivo і виростити їх повноцінне вегетативне потомство. Виявлено біологічні особливості проростання стеноспермокарпічного насіння, росту та розвитку ювенільних рослин за умов культури. Встановлено залежність тривалості періоду проростання від гормонального складу середовища культивування. Визначено шляхи формування рослин експериментальних популяцій, а також вплив взаємодії бензиламінопуріну та генотипу конкретного гібрида на розвиток рослин, одержаних зі стеноспермокарпічного насіння винограду. За результатами аналізу поліморфізу за частотою морф трьох ознак (кількості та зростання сім'ядольних листків і пігментації першого справжнього листка) виявлено диференціацію в рівномірності розподілу рослин за рідкісними морфами та морф за популяціями. Показано різницю досліджених експериментальних популяцій винограду за різноманітністю спостережуваних морф. Виявлено явище поліембріонії в потомстві експериментальних комбінацій та встановлено вплив генотипу сорту Ялтинського безнасінного на ступінь її експресії. Виділено безнасінну форму, яка має ранній строк достигання, польову стійкість до оїдіуму.

  Скачати повний текст