Розроблено нові наукові підходи до патогенезу, лікування, профілактики, прогнозування та реабілітації хворих на хронічний сальпінгоофорит з больовим синдромом з урахуванням стану вегетативної нервової системи та імурезистентності організму. Обстежено 145 жінок, з яких 125 хворіли на хронічний сальпінгоофорит з больовим синдромом, і 20 практично здорових жінок (контрольна група). Діагноз хронічного сальпінгоофориту з больовим синдромом було поставлено на підставі клініко-лабораторних та інструментальних (УЗД, ЕЕГ) даних, результатів імунологічних досліджень. У процесі обстеження хворих на хронічні неспецифічні сальпінгоофорити з больовим синдромом встановлено порушення захисних функцій неспецифічної імунореактивності організму, яка характеризується зниженням активності загального опору, перенапругою процесів модуляції імуногенезу, що зумовлює розвиток аутоалергізації організму та сприяє пролонгованому перебігу захворювання. Виявлено дисфункцію неспецифічних систем мозку, що призводить до розвитку синдрому вегетативної дистонії, який посилює абдомінальний больовий синдром. На підставі результатів проведених досліджень розроблено наукову концепцію патогенезу хронічного неспецифічного сальпінгоофориту з больовим синдромом, основану на результатах про зниження або перенапругу захисних функцій неспецифічної резистентності, які характеризуються в кінцевій фазі модуляції імунної реакції одужанням, аутоалергізацією або аутосенсибілізацією організму. Отримані дані сприяли оптимізації лікувально-реаблітаційної програми терапії хворих та профілактиці рецидивів захворювання. Патогенетично обгрунтовано тактику лікування хворих з включенням немедикаментозної терапії (гіпербаричної оксигенації, локальної гіпотермії, піхвової лазеротерапії), яка дозволила нормалізувати гемопоез та активацію захисних функцій організму в системі імунорезистентності, що забезпечило одужання 92,5 % хворих.

  Скачати повний текст