Дисертаційне дослідження присвячене теоретичним та практичним аспектам реалізації норм щодо воєнних злочинів за Римським статутом Міжнародного кримінального суду. У роботі простежується формування кримінально-правових норм про відповідальність за воєнні злочини в міжнародному кримінальному праві. Окреслюється періодизація формування норм міжнародного кримінального права, що складається з п’яти етапів, найновіший з яких розпочався з початком роботи Міжнародного кримінального суду, та характеризуються все більш широким визнанням державами необхідності імплементації норм міжнародного кримінального права до їхніх національних законодавств. Наголошується, що міжнародне кримінальне право сформувалося під впливом міжнародного гуманітарного права, і наразі обидві ці сфери (міжнародне гуманітарне та міжнародне кримінальне право) поширюються на всі збройні конфлікти міжнародного та неміжнародного характеру. Наголошується, що в основі сучасної концепції воєнних злочинів лежить понятійний апарат міжнародного гуманітарного права. Водночас підкреслюється, що ці дві області не є тотожніми, і концепція міжнародних злочинів має своє коріння не тільки в міжнародному гуманітарному праві, але й в національних правових системах, звідки були запозичені основні категорії, в яких описується злочинна поведінка. Підкреслюється, що концепція міжнародних злочинів, зокрема воєнних злочинів, не походить напряму з міжнародного гуманітарного права, і що ці сфери розвивалося паралельно.Розглянуто особливості індивідуальної кримінальної відповідальності за воєнні злочини за міжнародним правом. Доводиться, що такі злочини є багатооб’єктнимми, оскільки виражаються в порушеннях встановлених міжнародним гуманітарним правом правил ведення бойових дій, що можуть бути закріплені як в міжнародному праві так і в національному законодавстві держав. Подібні злочини становлять собою зазіхання на міжнародний правопорядок, бути частиною політики держави чи збройної групи, носити масштабний та системний характер. Водночас, окремі воєнні злочини можуть здійснюватися і фізичними особами за своєю власною ініціативою, що виводить на перший план значущість концепцій індивідуальної та командної відповідальності. Підкреслюється необхідність розрізнення воєнних злочинів з іншими типами міжнародних злочинів, зокрема злочинами проти людяності та злочином агресії, що дозволить конкретизувати моделі індивідуальної кримінальної відповідальності за скоєння кожного з таких типів злочинів.Досліджено питання впливу діяльності міжнародних воєнних трибуналів, що були створені після Другої світової війни для кримінального переслідування та покарання ключових воєнних злочинців. Робиться висновок, що діяльність цих трибуналів суттєво вплинула на поняття державного суверенітету, обмеживши дискрецію держав у тому що можна визнавати злочинною поведінкою. Злочинність того чи іншого діяння стала визначатися не тільки бажанням держави криміналізувати це діяння, але й вимогами міжнародного права щодо криміналізації найбільш серйозних злочинів, що викликають занепокоєння всієї міжнародної спільноти. Саме діяльність цих трибуналів дала початок розвитку сучасного поняття міжнародного злочину. Хоча ідея про засудження певної поведінки під час ведення бойових дій як злочинної існувала і до того, вирішальне значення для формування підвалин сучасного міжнародного кримінального права мало саме засудження певних конкретних діянь органами міжнародної кримінальної юстиції. З розгляду окремих справ сформувалося цілісне вчення про міжнародні злочини, в тому числі, про воєнні злочини. Таким чином, вчення про воєнні злочини є продуктом діяльності міжнародних органів кримінальної юстиції.^UThe dissertation study is devoted to the theoretical and practical aspects of the implementation of norms regarding war crimes under the Rome Statute of the International Criminal Court. The work traces the formation of criminal law norms on responsibility for war crimes in international criminal law. The periodization of the formation of norms of international criminal law is outlined, which consists of five stages, the most recent of which began with the beginning of the work of the International Criminal Court, and is characterized by the increasingly widespread recognition by states of the need to implement the norms of international criminal law into their national legislation. The work emphasizes that international criminal law was formed under the influence of international humanitarian law, and currently both of these areas (international humanitarian and international criminal law) apply to all armed conflicts of an international and non-international nature. It is emphasized that the modern concept of war crimes is based on the conceptual apparatus of international humanitarian law. At the same time, it is emphasized that these two areas are not identical, and the concept of international crimes has its roots not only in international humanitarian law, but also in national legal systems, from where the main categories describing criminal behavior were borrowed. It is emphasized that the concept of international crimes, in particular war crimes, does not come directly from international humanitarian law, and that these areas developed in parallel.The work examines the peculiarities of individual criminal responsibility for war crimes under international law. It is proven that such crimes are multiobjective, as they are expressed in violations of the rules of hostilities established by international humanitarian law, which can be enshrined both in international law and in the national legislation of states. Such crimes constitute an encroachment on the international legal order, be part of the policy of the state or an armed group, and have a large-scale and systemic nature. At the same time, individual war crimes can be committed by individuals on their own initiative, which highlights the importance of the concepts of individual and team responsibility. The work emphasizes the need to distinguish between war crimes and other types of international crimes, in particular crimes against humanity and the crime of aggression, which will allow specifying the models of individual criminal responsibility for committing each of these types of crimes.The work examines the impact of the activities of international military tribunals, which were created after the Second World War to prosecute and punish key war criminals. It is concluded that the activity of these tribunals significantly affected the concept of state sovereignty, limiting the discretion of states in what can be recognized as criminal behavior. The criminality of this or that act began to be determined not only by the state’s desire to criminalize this act, but also by the requirements of international law regarding the criminalization of the most serious crimes that cause concern to the entire international community. It was the activity of these tribunals that gave rise to the development of the modern concept of international crime. Although the idea of condemning certain behavior during hostilities as criminal existed even before that, the condemnation of certain specific actions by the bodies of international criminal justice was of decisive importance for the formation of the foundations of modern international criminal law. From the consideration of individual cases, a coherent doctrine of international crimes, including war crimes, was formed. Thus, the doctrine of war crimes is a product of the activities of international criminal justice bodies.