У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретично-методологічні, методичні та прикладні засади, а також розроблено практичні рекомендації щодо вирішення важливої наукової проблеми формування та функціонування механізмів управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств. Ідентифіковано місце, роль та функціональне навантаження управління земельними ресурсами в менеджменті ресурсного потенціалу аграрних підприємств. Визначено склад та структуру інструментів управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Окреслено стратегічні орієнтири управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Визначено склад критеріїв оцінювання ефективності управління земельними ресурсами в менеджменті аграрних підприємств. Обґрунтовано типологію механізмів управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Ідентифіковано вплив товарної та галузевої спеціалізації на ефективність використання земельних ресурсів. Визначено структурно-динамічні тенденції змін ефективності використання земельних ресурсів аграрними підприємствами. Окреслено екологічні наслідки використання земельних ресурсів аграрними підприємствами. Визначено соціальні аспекти землекористування аграрних підприємств. Обґрунтовано архітектуру та архітектоніку механізмів управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств. Визначено організаційні засади управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств. Обґрунтовано процедури управління зрушеннями у використанні земельних ресурсів. Ідентифіковано стратегічні альтернативи в управлінні ефективністю використання земельних ресурсів. Визначено процедури управління екологічною та соціальною ефективністю управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Окреслено пріоритетні стратегії управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств. Обґрунтовано концептуальні засади організації управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств, які передбачають пропорційне досягнення економічних, агроекологічних та соціальних результатів сільськогосподарського землекористування, пріоритетність ідентифікації стратегічних орієнтирів підвищення економічної ефективності використання сільськогосподарських земель в контексті стабілізації розвитку підприємств-товаровиробників та реалізації відповідних стратегій, а також інтеграцію в менеджмент аграрних підприємств механізмів управління використанням земельних ресурсів. Визначено теоретико-методологічний підхід до визначення складу та структури інструментів управління земельними ресурсами в менеджменті аграрних підприємств шляхом виділення територіально-просторових, виробничо-технологічних, агроекологічних, організаційно-правових та організаційно-економічних їх груп в контексті визначення ефективності їх застосування для збільшення економічних, екологічних та соціальних результатів землекористування та обґрунтування раціональних пропорцій їх застосування в залежності від виробничої та товарної спеціалізації аграрних підприємств, їх розмірів та масштабів виробництва. Обґрунтовано архітектуру та архітектоніку механізмів управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств, а основу побудови яких покладено синтетичний підхід до інтеграції механізмів використання ресурсів із застосуванням організаційних, економічних, виробничих, технологічних та екологічних засобів впливу на результати діяльності підприємств-товаровиробників із механізмами організаційно-управлінського впливу на результати сільськогосподарського землекористування. Удосконалено методологічні прийоми щодо визначення стратегічних орієнтирів та формалізації стратегічних альтернатив при плануванні використання земельних ресурсів аграрних підприємств в процесі управління ними в контурах зрушень у структурі власності на землі сільськогосподарського призначення та повноцінної їх участі в економічному обігу. Обґрунтовано типологію механізмів управління земельними ресурсами аграрних підприємств шляхом виділення механізмів використання ресурсів аграрних підприємств та механізмів управління цим процесом в організаційно-економічному, виробничо-технологічному та агроекологічному ракурсах з подальшої інтеграцією вказаних механізмів в системи управління функціонуванням та розвитком аграрних підприємств. Розвинуто наукове тлумачення змісту дефініції «земельні ресурси аграрних підприємств» шляхом уточнення критеріальних засад віднесення земельних ресурсів до складу ресурсного забезпечення основної діяльності та розвитку аграрних підприємств з огляду на їх системо-утворюючу роль для ідентифікації галузевою специфіки, товарної спеціалізації, масштабу та розмірів конкретного підприємства-товаровиробника з урахуванням невідновлювального у короткостроковому періоді характеру цього виду ресурсу виробництва.^UThe thesis substantiates the theoretical, methodological, methodological and applied principles, as well as developed practical recommendations for solving the important scientific problem of the formation and functioning of mechanisms for managing the use of land resources of agrarian enterprises. The place, role and functional load of land resource management in the management of the resource potential of agrarian enterprises have been identified. The composition and structure of land resources management tools of agrarian enterprises have been determined. The strategic orientations of the management of land resources of agrarian enterprises are outlined. The composition of the criteria for evaluating the effectiveness of land resource management in the management of agricultural enterprises is determined. The typology of land resource management mechanisms of agrarian enterprises is substantiated. The impact of product and industry specialization on the efficiency of land resource use has been identified. The structural and dynamic trends of changes in the efficiency of the use of land resources by agricultural enterprises have been determined. The ecological consequences of the use of land resources by agricultural enterprises are outlined. Social aspects of land use of agricultural enterprises are defined. The architecture and architectonics of mechanisms for managing the use of land resources of agrarian enterprises are substantiated. The organizational principles of managing the use of land resources of agrarian enterprises have been defined. Procedures for managing changes in the use of land resources are substantiated. Strategic alternatives in the management of the efficiency of the use of land resources have been identified. The procedures for managing the environmental and social efficiency of land resource management of agricultural enterprises have been defined. The priority management strategies for the use of land resources of agricultural enterprises are outlined. The conceptual principles of the management of the use of land resources of agricultural enterprises are substantiated, which provide for the proportional achievement of economic, agroecological and social results of agricultural land use, the priority of identifying strategic guidelines for increasing the economic efficiency of the use of agricultural land in the context of stabilizing the development of commodity-producing enterprises and implementing relevant strategies, as well as integration into management of agrarian enterprises, mechanisms for managing the use of land resources. A theoretical-methodological approach to determining the composition and structure of land resources management tools in the management of agrarian enterprises is defined by the selection of territorial-spatial, production-technological, agro-ecological, organizational-legal and organizational-economic groups of them in the context of determining the effectiveness of their application to increase economic, ecological and social results of land use and substantiation of the rational proportions of their application depending on the production and commodity specialization of agricultural enterprises, their size and scale of production. The architecture and architectonics of mechanisms for managing the use of land resources by agricultural enterprises are substantiated, and the basis for their construction is a synthetic approach to the integration of resource use mechanisms with the use of organizational, economic, production, technological and environmental means of influencing the results of the activities of commodity-producing enterprises with mechanisms of organizational and managerial influence on results of agricultural land use. Methodological techniques for determining strategic guidelines and formalizing strategic alternatives when planning the use of land resources of agrarian enterprises in the process of managing them in the contours of shifts in the structure of ownership of agricultural land and their full participation in economic circulation have been improved. The typology of mechanisms for managing land resources of agricultural enterprises is substantiated by identifying mechanisms for using resources of agricultural enterprises and mechanisms for managing this process in the organizational-economic, production-technological, and agroecological perspectives, with further integration of these mechanisms into the management system of the functioning and development of agricultural enterprises.