Розглянуто особливості сприймання відкритого та замкненого простору в регуляції рухової дії. Здійснено теоретичний аналіз і узагальнено наявний у психологічній літературі матеріал, представлений у працях інших науковців. Установлено, що сприймання відритого та замкненого простору відрізняється за змістом, а його вплив на регуляцію рухів може покращуватися за певних умов, а саме: наявності орієнтирів (зорової інформації); відсутності фобій відкритого та замкненого простору, а також висоти, травм, ілюзій (зорових, слухових, сенсорно-моторних). Сприймання відкритого простору змінюється залежно від атмосферного тиску, невизначеності орієнтирів, фобій відкритого простору та висоти. Сприймання замкненого простору змінюється залежно від глибини, вимушеного обмеження рухів, розрізнення орієнтирів, змінювання поз тіла під час пересування, наявності фобії травм. В результаті впровадження до навчального та тренувального процесів розроблених практичних рекомендацій щодо оволодіння та пропорційного розвитку сприймання простору, які передбачають застосування спеціалізованих вправ під час освоєння й удосконалення рухової дії, одержано позитивні зміни, що стосуються забезпечення адекватного сприймання відображеного простору в регуляції рухових дій, а також профілактики побутового травматизму, запобігання виникнення фобій та ілюзій, спричинених певним сприйманням простору, у цій регуляції.

  Скачати повний текст