У дисертації досліджено теоретичні засади та практику фінансування закладів вищої освіти (ЗВО), здійснено оцінювання чинної моделі фінансування ЗВО в Україні та розроблено практичні підходи щодо її трансформації у контексті кращих міжнародних практик та євроінтеграційних процесів в Україні.У дослідженні узагальнено наукові підходи щодо інституційного призначення вищої освіти у забезпеченні соціально-економічного розвитку держави через прояви та акумулювання індивідуальних та суспільних вигод, активізації інноваційноїдіяльності, підвищення продуктивності праці, розвитку людського капіталу та збільшення податкових надходжень до державного бюджету.Розкрито сутнісні характеристики процесу і моделей фінансування ЗВО на макро та мікроекономічному рівнях. На макроекономічному рівні модель фінансування ЗВО охоплює процеси конкурентного розподілу бюджетних асигнувань на вищу освіту на основі законодавчо встановлених процедур та показників діяльності для забезпечення ефективності і прозорості фінансування вищої освіти, а також досягнення якості вищої освіти та фінансової автономії ЗВО. На мікроекономічному рівні модель фінансування окремого ЗВО розглянуто через розширення джерел фінансових надходжень та можливості їх використання у контексті збалансуванні інтересів усіх стейкхолдерів, а саме: ЗВО, держави, домогосподарств і бізнесу.Проаналізовано вітчизняні та міжнародні практики фінансування ЗВО та здійснено класифікацію форм розподілу фінансових ресурсів між ЗВО за ознакою руху бюджетних коштів: прямого або опосередкованого. До прямого розподілу віднесено такі моделі фінансування ЗВО, як: інкрементне фінансування, переговорне фінансування, формульне фінансування (на основі вхідних або вихідних показників), фінансування на основі результатів (на основі показників діяльності, контракти на основі результатів та конкурентні фонди); фінансування досконалості. Непрямий розподіл охоплює такі моделі фінансування ЗВО, як: ваучери на вимогу, студентські кредити; податкові пільги.^UThe dissertation examines theoretical foundations and practice of funding higher education institutions (HEIs), evaluates a current funding model of HEIs in Ukraine, and develops practical approaches to its transformation in the context of best internationalpractices and European integration processes in Ukraine.The study summarizes scientific approaches to the institutional purpose of higher education in ensuring the socio-economic development of the state through the manifestation and accumulation of individual and public benefits, intensification ofinnovation, increase in labor productivity, human capital development and increase in tax revenues to the public budget.The essential characteristics of the funding process and funding models of HEIs at the macro and microeconomic levels are revealed. At the macroeconomic level, the funding model of HEIs covers the processes of competitive allocation of budgetary funds for highereducation based on legally established procedures and performance indicators to ensure the efficiency and transparency of higher education funding, as well as to achieve the quality of higher education and financial autonomy of HEIs. At the microeconomic level, the funding model for an individual HEI is considered through the diversification of financial revenue streams and the possibility of their use in the context of balancing the interests of all stakeholders, namely: HEIs, the state, households, and businesses.The study analyzes domestic and international practices of funding HEIs and classifies the forms of distribution of financial resources between HEIs on the basis of budgetary funds flow: direct or indirect. The direct distribution includes such funding models of HEIs as: incremental funding, negotiated funding, formula-based funding (based on input or output indicators), performance-basedfunding (based on performance indicators, performance-based contracts, and competitive funds); and funding for excellence. Indirect allocation includes such funding models for HEIs as: vouchers on demand, student loans, and tax incentives.