Дослідження присвячене проблемі формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії у закладах вищої освіти (далі – ЗВО).У першому розділі висвітлено теоретичні основи формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії, зокрема здійснено аналіз наукової літератури з проблеми дослідження; охарактеризовано іншомовну професійну компетентність майбутнього фахівця агроінженерії як предмет наукових досліджень; висвітлено сутність, структуру іншомовної професійної компетентності майбутнього фахівця агроінженерії; виявлено особливості та стан іншомовної підготовки майбутніх фахівців агроінженерії у ЗВО.На основі аналізу наукових джерел уточнено сутність основних понять. З’ясовано, що іншомовна підготовка майбутніх фахівців агроінженерії у ЗВО потребує таких змін: структурування змісту на засадах міждисциплінарної інтеграції знань; поетапне навчання іноземної мови професійного спрямування; використання інноваційних форм, методів і прийомів навчання іноземної мови; співпраця викладачів усіх навчальних дисциплін над укладанням освітніх програм та навчальних планів підготовки майбутніх фахівців.У другому розділі обґрунтовано й схарактеризовано методологічні підходи, що покладено в основу формування іншомовної професійної компетентності: компетентнісний, системний, комунікативний, діяльнісний, професійно орієнтований, аксіологічний, особистісний, білінгвальний, міждисциплінарний. Виокремлено чинники, що впливають на ефективність обґрунтування педагогічних умов формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії. Обґрунтовано й схарактеризовано педагогічні умови формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії, а саме: формування мотивації у майбутніх фахівців агроінженерії до вивчення іноземної мови; профільно орієнтоване структурування змісту іншомовної підготовки майбутніх фахівців агроінженерії; активізація професійно орієнтованої іншомовної комунікації за допомогою впровадження інтерактивних методів навчання. Схарактеризовано процес формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії у ЗВО як цілісну систему, що містить відповідні взаємозалежні структурні компоненти, ефективність реалізації яких визначається конкретними педагогічними умовами. Розроблено модель формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії у ЗВО, яка містить цільовий, теоретико-методологічний, змістово-технологічний, діагностико-результативний блоки. У третьому розділі подано зміст і методику впровадження педагогічних умов формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії у ЗВО; результати формувального етапу експерименту. За допомогою методів спостереження, інтерв’ю, аналізу, методу експертних оцінок, математичної статистики виявлено рівні сформованості іншомовної професійної компетентності, з’ясовано динаміку формування компонентів іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії за встановленими рівнями відповідно до мотиваційно-ціннісного, гностично-пізнавального та комунікативно-професійного критеріїв.Подано результати педагогічного експерименту щодо формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії; розроблено й упроваджено в освітній процес підготовки майбутніх фахівців агроінженерії навчально-методичне забезпечення. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше виокремлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії (формування мотивації у майбутніх фахівців агроінженерії до вивчення іноземної мови; профільно орієнтоване структурування змісту іншомовної підготовки майбутніх фахівців агроінженерії; активізація професійно орієнтованої іншомовної комунікації за допомогою впровадження інтерактивних методів навчання); розроблено модель формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії у ЗВО; уточнено зміст понять «іншомовна професійна компетентність фахівця агроінженерії», «іншомовна підготовка майбутніх фахівців агроінженерії»; удосконалено критерії (мотиваційно-ціннісний, гностично-пізнавальний, комунікативно-професійний) сформованості іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії; зміст, форми, методи й технології навчання іноземної мови майбутніх фахівців агроінженерії; подальшого розвитку набули компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний) іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії.^UThe research is devoted to the problem of formation of foreign language professional competence of future specialists of agroengineering in higher education institutions (hereinafter referred to as HEI). The first section highlights the theoretical foundations of the formation of foreign language professional competence of future specialists, in particular, the analysis of the scientific literature on the research problem is carried out; the foreign language professional competence of the future specialist as a subject of scientific researches is characterized, the essence, structure of foreign language professional competence of the future specialist is highlighted; the peculiarities of foreign language training of future specialists in higher education institutions are revealed. Based on the analysis of scientific sources, the essence of the basic concepts is clarified. Peculiarities of foreign language training of future specialists in HEI are revealed: structuring of the content on the basis of interdisciplinary integration of knowledge; gradual learning of a foreign language for professional purposes; use of innovative forms, methods and techniques of foreign language teaching; coordinated cooperation of teachers of all disciplines of bachelors, masters, doctors of philosophy training on concluding of educational and professional programs and curricula for future specialists.The second section justifies and characterizes the methodological approaches that underlie the formation of foreign language professional competence: competence, system, communication, activity, professionally oriented, axiological, personal, bilingual, and interdisciplinary.The factors influencing the efficiency of justification of pedagogical conditions of formation of foreign language professional competence of future specialists are singled out. The pedagogical conditions of formation of foreign language professional competence are justified and characterized: formation of motivation of future specialists of agroengineering to study a foreign language; profile-oriented structuring of the content of foreign language training of future specialists; activation of professionally oriented foreign language communication through the introduction of interactive teaching methods. The process of formation of foreign language professional competence of future specialists in higher education institutions is characterized as a holistic system that contains appropriate structural components that are interdependent, the effectiveness of which is determined by specific pedagogical conditions. A model of formation of foreign language professional competence of future specialists in higher education institutions has been developed, which contains target, theoretical-methodological, content-technological, diagnostic-effective blocks. By means of methods of observation, interviews, analysis, method of expert assessments, mathematical statistics the levels of formation of foreign language professional competence are revealed, the dynamics of formation of components of foreign language professional competence of future specialists is determined according to motivational-value, gnostic-cognitive and communicative -professional criteria.The results of a pedagogical experiment on the formation of foreign language professional competence of future specialists are presented; educational and methodological providing has been developed and introduced into the educational process of training future specialists. The scientific novelty of the obtained research results is argued by the fact that: for the first time the pedagogical conditions of formation of foreign language professional competence of future specialists of agroengineering (formation of motivation of future specialists to study a foreign language; profile-oriented structuring of foreign language training; activation of professionally oriented foreign language communication through the introduction of interactive teaching methods); the model of formation of foreign language professional competence of future specialists is developed; the content of the concepts «foreign language professional competence of agroengineering specialist», «foreign language training of future agroengineering specialists» is specified; the criteria (motivational-value, gnostic-cognitive, communicative-professional) of formation of foreign language professional competence of future specialists are improved; content, forms, methods and technologies of teaching a foreign language of future specialists; components (motivational, cognitive, activity) of foreign language professional competence of future agroengineering specialists have been further developed.

Дисертація є комплексним дослідженням неоміфологізмів у живописній творчості випускників НОАМА у 1980–1990-х років. Головна мета дослідження – вивчити сюжети, теми, образи і символи у живописі випускників Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, які були створені у 1980–1990-х роках та стали частиною національного міфу, тобто усталилися в культурно-мистецькому просторі та зчитуються як питомо українські.Визначено, що питанню неоміфологізму та зв’язкам національних міфів із мистецтвом присвячено чимало праць, проте ступінь вивченості питання в українському мистецтвознавстві залишається невичерпним. Тематика не розглядалася комплексно, із залученням наукових розвідок суміжних дисциплін. Застосування міжгалузевого та контекстуального методів дослідження проявило перспективність дослідження та нові потенційні вектори, адже культурні міфи та національні міфологеми в мистецтві знаходяться на перетині таких галузей, як-от філософія, культурологія, образотворче мистецтво, мистецтвознавство, соціологія, психологія, а також нових галузей, як реклама та дизайн.Актуалізують тему і новітні наукові розвідки, здійснені за суміжними темами, а також достатня часова дистанція, яка дозволяє прослідкувати генезис ключових образів і символів та дає можливість визначити, які з них інтегрувалися в національну культуру й увійшли до сучасного українського міфу, а які були лише тимчасовим явищем. У дисертації визначено основні теми, символи, сюжети та образи, до яких зверталися київські художники на початку Незалежності, працюючи над національними темами. Це у свою чергу виявило не лише істинні патерни національної культури, а також проявило нав’язані радянським минулим стереотипи.Схарактеризовано типологію провідних жіночих образів, котрі сприймаються українським етносом як національні символи й тепер належать до культурного коду нації.Визначені головні джерела, до яких зверталися художники задля формування нової образно-пластичної мови. У прагненні повернути в мистецький дискурс власну історію та культуру художники жанрового живопису вдавалися до переосмислення тем і формальних ознак попередніх епох (особливо авангарду, українського бароко, давньоруського мистецтва доби Київської Русі та трипільських орнаментів) і народного мистецтва (передусім декоративно-ужиткового, особливо вишивки, ткацтва, лозоплетіння та гончарства).Встановлено роль сакрального мистецтва та окремих сюжетів у формуванні київського живопису наприкінці ХХ століття та значимість майстерні храмової культури під керівництвом М. А. Стороженка.Обґрунтовано провідну роль окремих символів як культурних кодів етносу (земля, ґрунт, глина, колесо, дім, мати, козак, кінь, дерево, степ, трипільський орнамент), які формують національну міфологію.Доведено, що національні травми займають важливе місце в культурі українського етносу, а також вплинули на формування самоідентифікації та стали частиною національного міфу. Наприкінці ХХ століття у живописній практиці сформувалися образи, якими послуговуються митці, звертаючись до окремих драматичних подій, які належать до національних травм, зокрема для зображення Голодомору 1932–1933 років.Практичне значення отриманих результатів полягає в узагальненні та систематизації строкатого розмаїття тем, ідей, сюжетів та образів на полотнах художників різних стилістичних та ідейних напрямів, з яких формувалося сучасне українське образотворче мистецтво. Міжгалузева тематика та отримані результати відкривають широкий потенціал можливостей застосування для підготовки навчальних матеріалів, практичного використання в галузях образотворчого мистецтва, мистецтвознавства, філософії, культурології, соціології, психології, а також в інших мистецьких дослідженнях.^UThe dissertation is a comprehensive study of neo-mythologism in the painting of NAOMA graduates in the 1980s and 1990s. The scientific task of the thesis is to systematize and typologize images and symbols in the works of Kyiv painters of the late 20th century of various directions, to analyze the key sources that artists turned to in the formation of a new Ukrainian figurative and plastic language; assess the role of national cultural heritage in the formation of neomythologism in the late 20th century.It has been found that many works have been devoted to the issue of neomythologism and the relationship of national myths to art, but the degree of study of this issue in Ukrainian art history remains insufficient. The topic has not been comprehensively addressed by incorporating scientific research from related disciplines. The use of interdisciplinary and contextual research methods has revealed the perspectives of the study and new potential vectors, since cultural myths and national mythologies in art are at the intersection of fields such as philosophy, cultural studies, fine arts, art history, sociology, psychology, as well as new fields such as advertising and design.The latest scientific research on related topics also brings the issue up to date, as well as sufficient time distance, which allows us to trace the genesis of key images and symbols, and to determine which of them have been integrated into the national culture and entered the modern Ukrainian myth, and which were only a temporary phenomenon. The typology of the leading female images, which are perceived by the Ukrainian ethnic group as national symbols and now belong to the nation's cultural code, is characterized.The main sources used by artists to form a new figurative and plastic language are identified. In an effort to bring their own history and culture back into the artistic discourse, artists of genre painting resorted to rethinking the themes and formal features of previous eras (especially avant-garde, Ukrainian Baroque, ancient Rus’ art of the Kyivan Rus’ period, and Trypillian ornaments) and folk art (primarily decorative and applied art, especially embroidery, weaving, wickerwork, and pottery).The role of sacred art and individual subjects in the formation of Kyiv painting in the late 20th century and the importance of the workshop of sacred painting under the direction of M. A. Storozhenko are established.The author substantiates the leading role of certain symbols as cultural codes of the ethnic group (land, soil, clay, wheel, house, mother, Cossack, horse, tree, steppe, Trypillian ornament), which form the national mythology.The paper has proved that national traumas occupy an important place in the culture of the Ukrainian ethnos and have also influenced the formation of self-identity and have become part of the national myth. At the end of the 20th century, the practice of painting created images that artists used to refer to certain dramatic events that were considered national traumas. In particular to illustrate Holodomor of 1932-1933.The practical significance of the obtained results was in the generalization and systematization of a colorful variety of themes, ideas, plots and images on the canvases of artists of various stylistic and ideological trends, from which modern Ukrainian fine art was formed. The interdisciplinary topic and the obtained results open up a wide potential of application opportunities for the preparation of educational materials, practical use in the fields of fine arts, art history, philosophy, cultural studies, sociology, psychology, as well as in other art studies.