Розроблено та досліджено властивості плазмоелектролітних оксидокерамічних покриттів на магнієвих сплавах. З використанням спектральних методів визначено концентрацію електронів та їх температуру у плазмі розрядного каналу. На підставі цих результатів проведено розрахунки виходу продуктів синтезу покриттів за різних температур і тисків. Установлено вплив вольт-амперних параметрів процесу синтезу та складу електроліту на мікротвердість, товщину та поруватість покриттів. З'ясовано, що вольт-амперні параметри та склад електроліту впливає на фазовий склад і мікротвердість покриттів. За результатами електрохімічних досліджень показано, що оксидокерамічні покриття підвищують корозійну тривкість у розчині 0,3 % NaCl у порівнянні з незахищеними на 1 - 2 порядки. Виявлено, що корозія та кавітація відбувається через пори у покриттях. За однакової густини струму оксидуванням більша густина пор властива покриттям, одержаним з використанням низькоконцентрованого електроліту, оскільки супроводжується високим спадом напруги у приелектродній області. Установлено високу ефективність оксидокерамічних покриттів стосовно підвищування опору корозивно-ерозивному руйнуванню за низьких амплітуд кавітації, коли руйнування поверхневого шару відбувається внаслідок корозії та вимивання металу основи через наскрізні пори. За високої інтенсивності кавітаційного навантаження має місце відлущування оксидокерамічного покриття від основи, що нівелює позитивний ефект поверхневої обробки. Показано, що ефективним способом досягнення високого опору зношуванню, корозії та корозивно-ерозивному руйнуванню є створення комбінованих оксидокераміка - тефлон покриттів.

  Скачати повний текст