Розглянуто проблему надання медичної допомоги хворим з отогенними гнійними та негнійними внутрішньочерепними ускладненнями, особливо на тлі гострого середнього отиту. На підставі вивчення клінічних, томографічних, ультразвукових, отоневрологічних, аудіологічних, вестибулометричних, мікробіологічних і лабораторних ознак визначено нові тенденції в структурі, етіопатогенезі й особливостях перебігу цих захворювань. Обгрунтовано нові підходи до хірургічного та консервативного лікування з метою профілактики рецидивів і хронізації патологічних процесів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності діагностики і лікування ГЕ у дорослих, які останніми роками мають більш агресивний перебіг в плані виникнення тяжких соматичних ускладнень при скороченні терміну спостереження. При обстеженні 86 пацієнтів хворих на ГЕ (ІФ – 59 осіб (69%), АФ – 27 осіб (31%), середній вік 44,8 років) клініко-лабораторно-інструментальними методами встановлено особливості клінічного перебігу і мікробіологічного пейзажу, апробована методика УЗД гортані для диференціації форм запалення надгортанника, дана оцінка ступеня ендогенної інтоксикації, стану печінки і чинників, що характеризують функціональні можливості сполучної тканини. Визначені диференціальні критерії і статистично достовірні відмінності цих показників у пацієнтів з різними формами епіглотиту як на початку захворювання, так і динамічні зміни через 1 місяць після виписки зі стаціонару. Отримані результати досліджень обумовлюють необхідність деяких коректив початкової лікувальної тактики, повторного обстеження через 1 місяць і можливого призначення відповідних засобів при відсутності нормалізації показників сполучної тканини, функції печінки.^UWe have examined 86 adult patients (middle age 44.8 years) with AE, 59 patients (69%) had IF, and 27 patients (31%) -had AF, that was the subject of our study in acute and remote period. In modern conditions there is a tendency of increasing the age of patients (41-60 years, p=0,052), the presence of concomitant chronic tonsillitis in 15% of patients, complications of laryngeal stenosis in 18.5%, parapharyngeal abscess in 11%. As well as the independence of the inflammation form from the anatomical variants of its structure. At microbiological research the big lg7-lg9 CFU / g degree of microbic density among 72% of the patients was stated. In both infiltration and abscessing, in contrast to pediatric patients, the predominance of staphylococcal-streptococcal flora over H. influenzae was determined. A statistically significant dominance was obtained in the abscess of S. aureus, associations of Candida spp with two or more microorganisms sensitive to cephalosporins of III-IV generations, respiratory fluoroquinolones and lincosamides. High degree of systemic inflammatory response syndrome at the beginning of the disease was determined on the basis of the study of acute phase parameters, endogenous intoxication (CRP, fibrinogen, haptoglobin, the content of molecules of average mass), that changed proportionaly to the severity of the patient's condition and the form of inflammation of the epiglottis. In a month after discharge from the hospital, the preservation of the increased level of СRP in AF in 3,24 times, in IF in 1,5 times that is an indication for inclusion in the treatment of NSAIDs until the normalization of indicators. It is proved that at the beginning of the disease in IF and AF of epiglottitis there is a violation of the functional state of the liver in the form of an increase in the Veltman test, thymol test in 1,9-2,7 times, respectively, De Ritis ratio, alkaline phosphatase in 1,9-2,2 times, respectively, low-density lipoprotein, severe dysproteinemia, requiring the appointment of hepatoprotectors with mandatory monitoring of abnormalities in a month. The results of the performed studies showed that in patients with AF epiglottitis there are significant deviations in the content of connective tissue metabolites in the serum: increased levels of glycoproteins, total chondroitin sulfates, all fractions of hydroxyproline, especially general. It is possible to accurately diagnose an epiglottis abscess on the basis of discriminant analysis: at simultaneous increase by more than 50%, such indicators as α1-globulin, glycoproteins, CRP, prothrombin time. The lack of normalization of these data in a month indicates the incompleteness of pathological processes in the connective tissue and the need for correction by long-term intake of vitamin C, and sometimes chondroprotectors. The possibility of using the method of two-dimensional ultrasound of the larynx with color Doppler is substantiated and tested. It is determined that the signs of infiltration of the epiglottis are the asymmetry of the shape with blurred contours, thickening of the anterior-posterior size and the inability to differentiate its center, decrease in echogenicity, increase in the number of blood flow loci. A reliable sign of an abscess is the presence of cavity cells with hypoechoic inhomogeneous content on the background of heterogeneity of the structure, with increased blood flow on the periphery of the cavity formation. This study recommends a new decision of an actual scientific and practical problem. This decision consists of increasing efficiency of diagnostics of AE in adults by using ultrasound of an epiglottis and definition of the most significant informative biochemical indicators characterizing degree of endogenous intoxication and disturbance connective tissue functions, to facilitate the differentiation of infiltrative and abscessive forms at the beginning of the disease and the correction of treatment tactics in the near and long term.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності ранньої діагностики ускладненого перебігу гострого середнього отиту (ГСО) у пацієнтів із інсуліннезалежним цукровим діабетом та транзиторними порушеннями метаболізму глюкози . В основу ідеї дисертаційної роботи було покладено досліджену нами на прикладі пацієнтів із внутрішньочерепними ускладненнями відмінність клінічного перебігу і патоморфологічних змін в клітинах соскоподібного відростку (СВ) при ГСО на тлі гіперглікемії. Доведено, що на тлі гіперглікемії існує розбіжність та невідповідність клініко-анамнестичних даних і об´єктивних симптомів результатам інструментального дослідження пірамід скроневих кісток і інтраопераційним даним. Визначено також, що патогенетичною передумовою розвитку внутрішньочерепних ускладнень на тлі гіперглікемії майже в 92% випадків є формування нетипового перебігу мастоїдиту. Означені 37 пацієнтів із ГСО та внутрішньочерепними ускладненнями на тлі гіперглікемії, які знаходились на лікуванні у відділенні реанімації та інтенсивної терапії КНП «Міська клінічна лікарня швидкої і невідкладної медичної допомоги ім.проф. О.І.Мещанінова» ХМР були включені для подальшого порівняння в процесі дисертаційної роботи в VI групу. Визначення вагомих для розвитку нетипового перебігу ГСО на тлі гіперглікемії патофізіологічних ланок, зумовлених і залежних від порушення метаболізму глюкози (ПМГ), було проведено у 45 хворих із інсуліннезалежним цукровим діабетом (ІНЦД) віком від 38 до 75 років без запальної і ЛОР-патології, які знаходились на обстеженні і лікування в ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського» НАМН України і в подальшому дослідженні склали V групу порівняння. У цих пацієнтів було встановлено значення певних клініко-анамнестичних (стать, вік, індекс маси тіла (ІМТ), ендокринологічний анамнез) і лабораторних (рівень глюкози і глікозильованого гемоглобіну (HbAlc) периферичної крові, вміст паратгормону , ФНП-α і дисліпідемії) параметрів для формування передумов розвитку резорбтивних процесів в соскоподібному відростку.^UThe dissertation is devoted to improving the effectiveness of early diagnosis of complicated course of acute otitis media (AOM) in patients with insulin-dependent diabetes mellitus and transient disorders of glucose metabolism. The idea of the dissertation was based on the difference in the clinical course and pathomorphological changes in the mastoid process in AOM with hyperglycemia, which we studied on the example of patients with intracranial complications. It is proved that in the setting of hyperglycemia there is a discrepancy and inconsistency between clinical and anamnestic data and objective symptoms and the results of instrumental examination of the temporal bone pyramids and intraoperative data. It was also determined that the pathogenetic basis for the development of intracranial complications in the setting of hyperglycemia in almost 92% of cases is the formation of latent mastoiditis. These 37 patients with AOM and intracranial complications on the background of hyperglycemia, who were treated in the intensive care unit of the Municipal Clinical Hospital of Emergency Medical Care named after Prof. O.I. Meshchaninov of the city of Kharkiv, were included in group VI for further comparison in the course of the dissertation work. Determination of pathophysiological links important for the development of excellent AOM on the background of hyperglycemia was performed in 45 patients with insulin-dependent diabetes mellitus aged 38 to 75 years without inflammatory and ENT pathology, who were examined and treated at the State Institution "V.Y. Danilevsky Institute of Endocrine Pathology Problems" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine and in the subsequent study formed the V comparison group. In these patients, the values of certain clinical and anamnestic (sex, age, body mass index, endocrinological history) and laboratory (glucose and glycosylated hemoglobin (HbAlc) levels in peripheral blood, parathyroid hormone, TNF-α and dyslipidemia) parameters were determined to form the prerequisites for the development of resorptive processes in the mastoid process.