Вивчено стан системної, інтракардіальної, церебральної гемодинаміки, функціональний стан серця у здорових людей, а також хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), осіб з ізольованою систолічною гіпертензією (ІСГ) та хворих, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу різного віку. З'ясовано, що вікові зміни системної гемодинаміки та судинного русла, порушення добового ритму та варіабельності артеріального тиску (АТ) призводять у здорових людей похилого та старечого віку до формування ознак "гіпертензивного" серця, які можна віднести до категорії "старечого" серця. З віком у здорових людей збільшується кількість гіпертрофій лівого шлуночка (ГЛШ), притаманних "гіпертензивному" серцю явищ міокардінальної дисфункції та мають місце взаємозв'язки між мозковим кровопотоком і системною гемодинамікою, які стають більш тісними за умов АГ. Показано, що наявність ГЛШ у разі АГ асоціюється з уповільненням кровопотоку у середній мозковій артерії. Відзначено, що у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, спостерігається ще більша залежність мозкового кровопотоку від пропульсивної діяльності серця та гемодинамічної структури АГ, підтримка мозкового кровообігу завдяки гіперкінетичній динаміці супроводжується зростанням кількості ексцентричних ГЛШ і зменшенням скоротливої здатності ЛШ. Запропоновано диференційований підхід до призначення антигіпертензивних препаратів залежно від типу ремоделювання та гіпертрофії ЛШ. Виявлено, що можливості зворотного розвитку ГЛШ з віком зменшуються.

  Скачати повний текст