Розглянуто методологічний аспект освіти як чинник соціальних змін. Проаналізовано форми соціального вияву освіти, а саме: як складової, чинника та результату соціальних змін. На підставі здійсненого аналізу панівних методологічних підходів до вивчення, соціальних змін, а також освіти як цілісної системи. Запропоновано розглядати філософію прагматизму як таку, що дозволяє досягати адекватного пізнання соціальних змін і освіти як їх чинника. Запропоновано термінологічне розрізнення між факторним об'єктивізмом як конкретизації суті відмінності між інституційною парадигмою освіти й особистісно-орієнтованою парадигмою. Виявлено, що факторний суб'єктивізм у дослідженні освіти як чинника соціальних змін є необхідною складовою всіх основних версій теорії постіндустріального суспільства. Показано, що інноваційний і соціально-креативний характер сучасної освіти є реалізацією її антропологічної суті та конкретизується завдяки винесенню на перший план освітнього процесу аксіологічної та праксеологічної складової освіти.

  Скачати повний текст