Вперше з застосуванням соціологічного підходу здійснено розгляд "дідівщини" як амбівалентного соціокультурного явища та з'ясовано специфічні механізми та форми його відтворення в армійському середовищі. Відзначено актуальність досліджуваної проблеми в зв'язку з переходом Збройних Сил України до комплектування за контрактом. Виявлено приховані механізми, способи та методи (поведінкові стереотипи з елементами міфологізації, неформальні ритуали, ранжирування військовослужбовців за терміном служби), які забезпечують стале існування і відтворення "дідівщини" в армійському середовищі. Досліджено знаково-символічні, художньо-графічні форми її прояву, зокрема "дембельскі" альбоми, вірші, татуювання, графіті як способу прояву творчості військовослужбовців строкової служби. Встановлено, що стабільність існування даного явища підтримується намаганням військовослужбовців задовольнити свої різноманітні культурні потреби та інтереси. Показано, що офіційно схвалена система міжособистих взаємовідносин неспроможна викорінити "дідівщину" в армійському середовищі. Доведено імовірність відтворення даного соціокультурного явища (в тому чи іншому вигляді) під час переходу до контрактної системи комплектування Збройних Сил України. Сформульовано комплекс практичних рекомендацій щодо легалізації неформальних ритуалів, удосконалення офіційно існуючої системи заохочень та стягнень, ліквідації практики покарань посадових осіб за фактом "дідівщини" в солдатському середовищі.

  Скачати повний текст