Встановлено механізм взаємоконкуруючих процесів активізації деформацій та підвищення стійкості лесового грунту навколо підземного спорудження за рахунок зміни ефективних напружень і фільтраційного тиску, що дозволяє зменшити зсувні деформації у нестіковому масиві у 1,3 - 1,4 рази. Доведено параметричний зв'язок природних імпульсів електромагнітного поля землі та щільності нестійких природних зон навколо підземного спорудження, а також можливість контролю їх тампонажного зміцнення. Обгрунтовано систему моніторингу геотехнічної стійкості міської території, де як керуючі елементи є підземні спорудження, які дозволяють підтримувати рівневий режим підземних вод на відмітках геотехнічної та екологічної стабільності. Вперше встановлено, що на стійкість ціликів і камер істотно (до 30 %) впливає величина коефіцієнта бічного розпору. Це дозволяє підвищити надійність проектування несучих елементів підземних споруджень. Досліджено стохастичну модель стрічкового цилика з урахуванням технологічної неоднорідності. Доведено, що облік даної обставини дозволяє збільшити запас міцності на 25 - 28 %. Детально розглянуто модель протяжної підземної виробки, розташованої під довільним кутом до фронту сейсмічної хвилі, що дозволило уточнити конструктивні параметри бетонного кріплення з компенсуючими щілинами.

  Скачати повний текст