Уперше описано географічні особливості поширеності, частоти та структури уроджених вад серцево-судинної системи у дітей Північної Буковини. Здійснено ранжування території області за частотою цих вад, виявлено циклічний характер змін їх поширеності. З'ясовано, що ці вади частіше спостерігаються в дітей, що мешкають у м.Чернівці. Виявлено вікові та статеві відмінності у поширеності уроджених вад серцево-судинної системи. На підставі результатів проведеного клініко-епідеміологічного дослідження з використанням статистично достовірних даних багатофакторного аналізу визначено фактори ризику виникнення цієї патології та розроблено чіткі критерії виділення груп ризику за розвитком уроджених вад серця. Уперше створено констеляційні прогностичні таблиці з урахуванням діагностичних коефіцієнтів та інформаційної міри головних чинників ризику щодо уражених вад серця. Розроблено математичні моделі ймовірності розвитку захворювання, описано клініко-генетичну характеристику дослідженої патології. Доведено, що її наслідування здійснюється за материнською лінією. Виявлено, що особи жіночої статі у родоводах пробандів уражаються патологією серцево-судинної системи у 4,3 рази частіше за осіб чоловічої статі. Виділено найбільш значимі ехографічні діагностичні маркери уродженої патології серця. Установлено, що наявність більше за 3 - 5 стигм дизембріогенезу підвищує імовірність виявлення вад серцево-судинної системи. Запропоновано новий підхід до медико-генетичного консультування у родинах високого ризику розвитку захворювання у дітей.

  Скачати повний текст