Комплексно проаналізовано політико-правову ситуацію, що передувала приходу до влади генерала С.Сулькевича в червні 1918 р., на підставі чого зроблено висновки щодо політичної залежності його кабінету від командування військового контингенту кайзерівської Німеччини, розташованого на території Української Держави та в Криму. Висвітлено особливості процесу державного будівництва на Кримському півострові, зокрема, формування персонального складу Першого крайовього уряду за особливих історичних умов, становлення законодавчої системи, судової влади, адміністративних органів. Обгрунтовано, що за категоріями сучасної теоретико-правової науки визначальними для кримської державності червня - листопада 1918 р. були республіканська форма правління, унітарна форма устрою та авторитарний тип політичного режиму. Вивчено організаційну структуру кримського державного механізму в 1918 р. та доведено її близьку відповідність державно-правовим засадам колишньої Російської імперії. Досліджено нормативно-правові акти Кримського крайового уряду, що засвідчило широке використання його державним апаратом російського імперського законодавчого доробку. Виявлено основні прорахунки кабінету С.Сулькевича в сфері зовнішньої політики, що негативно вплинули на його функціонування та призвели у сфері міжнародних відносин до протистояння Криму з Українською Державою гетьмана П.Скоропадського, а також у галузі фінансово-економічної діяльності, що спричинили виникнення українсько-кримської митної війни та як наслідок - зниження рівня добробуту кримського населення. Установлено, що найоптимальнішим шляхом державного розвитку Криму був союз з Українською Державою на основі запропонованої нею широкої автономії. Не використання цього історичного шансу стало однією з причин падіння уряду С.Сулькевича і поширення громадянської війни у південно-західних регіонах колишньої Російської імперії.

  Скачати повний текст