Досліджено проблему муніципальної правотворчості в умовах децентралізації державної влади; здійснено системний аналіз наукових напрацювань, сформовано понятійний апарат дослідження зокрема, визначено поняття «муніципальна правотворчість», «партисипативна правотворчість» в умовах децентралізації як складові об’єкта наукового дослідження; окреслено методологічні засади муніципальної правотворчості та з’ясована її гносеологічна цінність; досліджена еволюція наукових поглядів та концептуальних підходів до розуміння муніципальної правотворчості, типових моделей місцевого самоврядування та прослідковано ґенезу становлення муніципальної правотворчості від стародавньої доби до сьогодення; визначено систему принципів муніципальної правотворчості, виявлено їхні характерні ознаки; розкрито інституційні та функціональні аспекти організаційно-правового механізму формування муніципальної правотворчості; визначено особливості нормативно-правових актів суб’єктів муніципальної правотворчості; приділено увагу особливостям реалізації муніципальної правотворчості у формах партисипативної демократії та запропоновані шляхи їх удосконалення; надано пропозиції щодо реалізації муніципальної правотворчості у формах партисипативної демократії, а також розроблено рекомендації задля забезпечення сталого розвитку та гідних умов життя, створення правових основ громадської єдності та ефективного управління, збереження та примноження досягнень і традицій громади; доведено переваги інтегральної національної концепції удосконалення правотворчої форми діяльності органів місцевого самоврядування (муніципальної правотворчості) як необхідної умови забезпечення прав людини та громадянина, формування відповідальної громадянської позиції, і як наслідок, належного суспільного правопорядку.^UThe problem of municipal law-making in conditions of decentralization of state power is studied; a systematic analysis of scientific developments was carried out, the conceptual apparatus of the study was formed, in particular, the concepts of «municipal law-making», «participatory law-making» in conditions of decentralization as components of the object of scientific research were defined; the methodological principles of municipal law-making are outlined and its epistemological value is clarified; the evolution of scientific views and conceptual approaches to the understanding of municipal law-making, typical models of local self-government, and the genesis of the formation of municipal law-making from ancient times to the present are traced; the system of principles of municipal law-making is defined, their characteristic features are revealed; the institutional and functional aspects of the organizational and legal mechanism of municipal law-making are revealed; the peculiarities of normative legal acts of municipal law-making subjects are determined; attention is paid to the peculiarities of the implementation of municipal law-making in the forms of participatory democracy and ways of their improvement are proposed; proposals were made regarding the implementation of municipal law-making in the forms of participatory democracy, as well as recommendations were developed for ensuring sustainable development and decent living conditions, creating legal foundations for public unity and effective management, preserving and multiplying the achievements and traditions of the community; the advantages of the integral national concept of improving the law-making form of activity of local self-government bodies (municipal law-making) as a necessary condition for ensuring human and citizen rights, forming a responsible citizen's position, and, as a result, proper social order, have been proven.