Вивчено особливості впливу експериментального гіпертиреозу (ГТ) на біоелектричну активність компонентів рухових спінальних рефлекторних дуг. На білих щурах створено модель ГТ. Показано, що за умов ГТ зменшується поріг збудження та хронаксія литкового м'язу, порушується ефективність нервово-м'язової передачі, зменшується збудливість вентральних корінців (ВК) спинного мозку (СМ) за показником порога, збільшується за хронаксією. Зростає потенціал дії (ПД) ВК, з'являється високоамплітудний компонент ПД. За умов ГТ більш ніж двократно підвищується амплітуда всіх компонентів потенціалу дорсальної поверхні СМ у разі збільшення їх порогів і зменшення хронаксії. Внаслідок ГТ рефлекторні відповіді мотонейронних пулів зростають та одразу за моносинаптичним розрядом виникають підвищені за своєю амплітудою компоненти. Висунуто гіпотезу можливості ефаптичного збудження під час ГТ.

  Скачати повний текст

Визначено шляхи та розкрито механізми розвитку принципово нового рівня зростання збудливості спинного мозку (СМ), гіперрефлексії - спінальної суперрефлексії (СР) - стану, за якого амплітуда рефлекторних розрядів близька до порога дії найбільш збудливих нервових волокон. Вивчено закономірності функціонування СМ за цих умов. На підставі результатів дослідження механізмів функціонування СМ за умов особливо високої збудливості з'ясовано, що маніпуляції з аферентним входом сегментарних рефлекторних дуг (денеривація, блокада аксотоку, тетанізація) або системна дія гуморальних чинників (блокатора потенціалзалежних калієвих каналів - 4-амінопіридину (4-АП) чи L-тироксину) характеризують механізми, які можуть зумовлювати підвищення рефлекторної активності СМ, але окремо кожен з цих факторів забезпечує збільшення моносинаптичних рефлекторних відповідей не більше, ніж на 250 - 300 %. Зазначено, що лише поєднання денервації з дією блокатора потенціалзалежних калієвих каналів - 4-АП дозволило створити стан особливо високої збудливості СМ - суперрефлексію. За цього випадку амплітуда моносимпатичних рефлекторних розрядів вентрального корінця (МР ВК) на 800 - 900 % перевищувала аналогічний показник у інтактних тварин та сягала порога збудження волокон ВК. Показано, що за умов СР виникає другий компонент МР ВК, який відображає збудження волокон, що не задіяні у рефлекторному розряді. Вивчено сегментарні та супраспінальні впливи на нейрони СМ за умов особливо високої збудливості СР і можливості корекції цих станів за допомогою нейропротектора - рилузола. Зроблено висновок про порушення закону ізольованого проведення у нервовому стовбурі за умов СР, цьому сприяє збудження більшості волокон ВК, велика ампітуда їх сумарного потенціалу, зростання синхронізації.

  Скачати повний текст