З використанням широкого кола архівних джерел та опублікованої історико-мемуарної й фахової наукової літератури висвітлено участь уродженців західноукраїнських земель, насамперед представників освічених верств та інтелектуальної верхівки, у загальнонаціональних політичних і культурних процесах періоду Першої світової війни, доби Української революції 1917 - 1921 р., подіях осені 1939 р. та "возз'єднанні" Західної України з УССР. Значну увагу приділено питанню щодо ролі галицької інтелігенції у здійсненні політики "українізації" в УССР, висвітлено аспект спілкування вчених ВУАН і НТШ у Львові та репресивні дії комуністичного тоталітарного режиму проти уродженців західноукраїнських земель на фоні сфабрикованої "справи" "Української військової організації" 1932 - 1934 рр. Зроблено висновок, що з часів Першої світової війни, за масової конфронтації східно-західної української ідентичності, до початку Другої світової війни безпосередні "тисячні особисті контакти між уродженцями східно-центральних і західних земель" України прискорювали розвиток національної ідеї й сприяли інтеграції нової свідомості українців. Відзначено щодо значної ролі у цьому процесі представників західноукраїнської інтелектуальної еліти.

  Скачати повний текст