Дисертація присвячена дослідженню політичної реклами як частини комунікаційних процесів, які є невід’ємною складовою правової, етичної та психоемоційної системи суспільства.У роботі визначено взаємозв’язок політичної реклами та політичної культури суспільства; досліджено розвиток політичної реклами в Україні від проголошення незалежності до президентських виборів 2019 року та місцевих виборів 2020 року; проаналізовано українське та зарубіжне законодавство на предмет політичної реклами; визначено різницю між політичною агітацією та політичною рекламою в українському соціально-комунікаційному просторі; визначено рівень ідентифікації прихованої політичної реклами аудиторією; виокремлено приховану політичну рекламу та чорний піар в українськомуінформаційному просторі та окреслено проблеми ідентифікації політичної реклами на прикладі національної судової практики.В результатах дослідження визначено та поглиблено вивчено періодизацію політичної реклами в Україні, визначено найбільш оптимальну класифікацію, зазначено ряд прихованих інструментів, які є нерегламентованими та не регулюються діючим законодавством.Розглянуто досвід зарубіжних країн щодо правового регулювання видів некомерційної реклами та детально проаналізовано діяльність адміністративних органів щодо регулювання реклами на підставі законодавчих актів окремих країн. В цьому контексті обгрунтовано доцільність реформування національного законодавства у сфері визначення поняття некомерційної реклами, її видів та спрямованості, а також встановлення чітких меж юридичної відповідальності за порушення законодавства про розповсюдження реклами.^UThe dissertation is devoted to the study of political advertising as a component of social communications, taking into account the legal, ethical and socio-psychological aspects of its functioning.The work defines the relationship between political advertising and the cultural field of social society; the development of political advertising in Ukraine from the declaration of independence to the presidential elections of 2019 and local elections of 2020 was studied; analyzed Ukrainian and foreign legislation on the subject of political advertising; the difference between political campaigning and political advertising in the Ukrainian social and communication space is determined; the level of identification of the hidden political advertising audience is determined; covert political advertising and black PR in the Ukrainian information space are singled out and the problems of identification of political advertising are outlined on the example of national judicial practice.As a result of the study, a periodization of political advertising and its classification was developed, materials with hidden elements of political advertising in Ukrainian print media were singled out.The experience of foreign countries regarding the legal regulation of types of non-commercial advertising is considered, and the activity of administrative bodies regarding the regulation of advertising based on the legislative acts of individual countries is analyzed in detail. In this context, the expediency of reforming the national legislation in the field of defining the concept of non-commercial advertising, its types and direction, as well as establishing clear limits of legal responsibility for violating the legislation on the distribution of advertising, is substantiated.