Досліджено специфіку функціонування основних ферментів метаболізму сахарози в онтогенезі рослин, що синтезують крохмаль (на прикладі картоплі - Solanum tuberosum L. і кукурудзи -Zea mays L.) та запасають сахарозу (у цукрового буряка - Beta vulgaris L.). Наведено докази регуляторної ролі сахарозосинтази в біосинтезі крохмалю. Встановлено, що інтенсивність крохмалеутворення може забезпечити лише сумісна дія двох ферментів, що синтезують АДФГ, - сахарозосинтази та пірофосфорилази. Здійснено очищення сахарозосинтази коренеплодів цукрових буряків і встановлено наявність молекулярних форм ферменту. Виявлено відмінності за вмістом і кінетикою молекулярних форм сахарозосинтази у різних сортів цукрових і кормових буряків, що свідчать про їх регуляторну роль у цукронакопиченні. Встановлено імунологічну гомологію молекулярних форм сахарозосинтази коренеплодів цукрового буряка та ферменту різних сортів, гібридів і видів дикого буряка. Обгрунтовано можливість підвищення продуктивності цукрових буряків шляхом дії регуляторів росту рослин (РРР) - емістиму C та бетастимуліну на ферментні системи синтезу та метаболізму сахарози. Виявлено реакцію різних сортів цукрових буряків під впливом емістиму C і бетастимуліну й оптимізовано терміни їх обробки для підвищення продуктивності рослин. Експериментально обгрунтовано, що основні втрати сахарози під час зберігання коренеплодів цукрових буряків за несприятливих умов відбуваються за рахунок активації сахарозосинтази. Встановлено можливість інгібування ферменту фізіологічно активними речовинами.

  Скачати повний текст