Досліджено специфіку авторського самопізнання у повістях М.Зощенка. Вивчено контексти його творчості та зроблено спробу цілісного розгляду прози, що дало змогу змінити ставлення до нього як до гумориста й сатирика. Зазначено, що М.Зощенко - передусім письменник-психолог, домінантою творчості якого є самопізнання. Здійснено аналіз та інтерпретацію маловивчених аспектів життя та творчості письменника, що свідчать про його прагнення до пошуку вищого смислу буття - пізнання себе. Висвітлено творчість М.Зощенка як феномен, зумовлений прагненням автора усвідомити своє життєве й письменницьке призначення. Розглянуто проблему авторського самопізнання як категорію літературознавства. Розкрито суть поняття "авторське самопізнання", "авторська рефлексія", "інтробіографія". Уточнено уявлення про психологізм у літературі, виявлено взаємозв'язки між художнім самопізнанням і психологізмом.

  Скачати повний текст