У дисертації всебічно досліджено відкладення судового розгляду у кримінальному провадженні та сформульовано низку положень, висновків і рекомендацій, що характеризуються науковою новизною. Актуальність обраної теми зумовлена, з одного боку, важливістю створення ефективного правового механізму реагування на невиконання учасниками судового провадження своїх процесуальних обов’язків, уникнення зловживань ними процесуальними правами, що спричиняє відкладення судового розгляду, а, з іншого боку, – наявністю невирішених теоретичних та практичних проблем, пов’язаних з таким загальним положенням судового розгляду кримінального провадження. Чимало положень кримінального процесуального закону, що регламентують відкладення судового розгляду, потребують тлумачення задля їх ефективної практичної реалізації відповідно до засади розумності строків кримінального провадження. Звернено увагу, що розумний строк судового розгляду залежить не тільки від поведінки учасників кримінального провадження, а й від правових норм, якими вони керуються, їх ефективності, чіткості викладу та відповідності потребам судової практики.Дослідження правового регулювання відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні засвідчує наявність низки прогалин у вирішенні питань, що виникають під час судового розгляду. Констатовано, що КПК України не містить вичерпного переліку підстав для відкладення судового розгляду, а зміст поняття «відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні» становлять такі сутнісні ознаки, як: 1) перенесення судового розгляду на визначений у майбутньому час (на конкретний строк, після закінчення якого судовий розгляд неодмінно має бути продовжено у чітко визначені день, годині, місці); 2) необхідність забезпечення належних процесуальних умов для проведення подальшого розгляду кримінального провадження; 3) відкладення розгляду в кримінальному провадженні здійснюється з ініціативи суду чи за клопотанням учасників кримінального провадження; 4) обов’язковість застосування заходів щодо усунення обставин, які зумовили необхідність відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні; 5) застосування заходів щодо усунення обставин, які стали підставою для відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні, здійснюється з метою його продовження та закінчення. Згідно з результатами соціологічного опитування прокурорів, суддів та адвокатів у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях стосовно правового регулювання відкладення судового розгляду у кримінальному провадженні 64% опитаних респондентів вважають, що необхідно запровадити й інші підстави для відкладення судового розгляду. Запропоноване авторське визначення відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні, як процесуальне рішення суду, зумовлене обставинами, передбаченими у кримінальному процесуальному законі або визнаними судовою практикою, які перешкоджають судовому розгляду, але не можуть бути усунуті під час судового розгляду, що породжує необхідність його перенесення.Проаналізовано порядок відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні, який складається з таких етапів: 1) встановлення юридичних фактів, які спричиняють відкладення судового розгляду; 2) вибір кримінальної процесуальної норми, що підлягає застосуванню; 3) заслуховування думок сторін кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з цього питання; 4) ухвалення рішення про відкладення судового розгляду. Аргументовано, що відкладення судового розгляду може бути здійснено на будь-якому етапі судового розгляду кримінального провадження до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення підсумкового рішення.^UThe dissertation encompasses comprehensive research into the postponement of criminal proceedings and formulation of a range of provisions, conclusions and recommendations, which are characterized by scientific novelty. The relevance of the selected topic is conditioned, on the one hand, by the importance of creating effective legal mechanism for responding to non-fulfilment of their procedural duties by the participants in court proceedings, prevention of abuse of their procedural rights on their part, which leads to the postponement of trial and, on the other hand, by the existence of unsolved theoretical and practical issues, connected with such a general provision of the trial in the criminal proceedings. Numerous provisions of criminal procedure law, which regulate the postponement of trial, need to be interpreted for the sake of their efficient implementation in compliance with the principle of reasonableness of terms of criminal proceedings. It has been noted that the reasonable duration of trial depends not only on the conduct of participants in criminal proceedings, but also on legal regulations they conform to, effectiveness of the latter, clarity of presentation and compliance with the needs of judicial practice.Research into legal regulation of postponement of trial in criminal proceedings has confirmed the existence of a number of gaps in solving issues, which arise during the trial. It is started that CPC of Ukraine does not contain an exhaustive list of grounds for postponement of trial, and the meaning of the concept of ‘postponement of trial in criminal proceedings’ encompasses such essential characteristics as 1) suspension of trial for a certain period in future (for a specified period after which the trial must necessarily be extended on a specified day, hour, month); 2) the need to ensure proper procedural conditions for conducting further hearing of criminal proceedings; 3) postponement of review in criminal proceedings is implemented on the initiative of the court or on the request of participants of criminal proceedings; 4) mandatory nature of measures imposed to prevent circumstances which preconditioned the need for postponement of trial in criminal proceedings; 5) implementation of measures to eliminate the circumstances which have become a ground for postponement of trial in criminal proceedings, is carried out in order to suspend or terminate the trial. 14 According to the results of a sociological survey of prosecutors, judges and attorneys in Lviv, Ternopil, Ivano-Frankivsk and Chernivtsi regions regarding the legal regulation of postponement of trial in criminal proceedings, 64% of respondents believe that additional grounds for postponement of trial are to be introduced.The analysis carried out has enabled us to conclude that the procedure of postponement of trial in criminal proceedings consists of the following stages: 1) establishment of legal facts which lead to postponement of trial; 2) choice of the criminal procedure rule, which has to be applied; 3) hearing of thoughts of the parties in criminal proceedings, the victim, a representative of a legal entity in respect of which the criminal proceedings are carried out, on the issue in question; 4) arriving at the decision about postponement of the trial. It has been argued that postponement of trial can be carried out at any stage of trial in the criminal proceedings until the court has retired to the deliberation room.