Робота присвячена дослідженню індивідуального виконавського стилю в системі ансамблевого музикування. На основі виявлення параметрів індивідуального виконавського стилю, що обумовлюють та реалізують його комунікативний потенціал, розкрито специфіку творчості музикантів-солістів у камерно-ансамблевому дуетному виконавстві. Запропоновано типологію камерно-ансамблевих дуетів, що заснована на дослідженні взаємодії художніх настановлень виконавців. З'ясовано, що художні настановлення учасників камерно-інструментального дуету обумовлюють його приналежність до одного з двох типів: діалогічного, що передбачає збереження індивідуальних манер висловлювання виконавців (В. Горовиць − Н. Мільштейн, Г. Гульд − І. Мєнухін); синергетичного, який максимально активізує мобільні параметри індивідуальних виконавських стилів, створюючи ілюзію абсолютної єдності творчих індивідуальностей (Л. Оборін − Д. Ойстрах, С. Ріхтер − Д. Ойстрах).^URecently, musicologists are paying more attention to problems related to the issues of performance, which is the field of musical art, where the factor of individuality is decisive. The overwhelming majority of works in this field studies the mechanisms of individual interaction between creative styles in the system “composer – performer”, using comparative analysis of the performance versions of a composer's work to obtain an objective result. In context of ensemble music, when the number of vectors of stylistic interaction increases, research tasks are getting complicated by the need to find out how artists who are representatives of different countries, performing schools and stylistic directions, embody a coherently developed concept of a musical composition. In this case a chamber instrumental duet is indicative, which preserves the identity of each participant's expression which is the basis of musical drama and a guarantee of the integral implementation of the author's idea of a piece. The variety of the duet participants' interaction types is conditionally divided into the following: dialogical, which considers keeping the individual manners of performing (V. Horowitz − N. Milstein, G. Gould − I. Menuhin); synergetic, which maximizes the mobility parameters of individual performing styles, creating the illusion of the absolute unity of creative individualities (L. Oborin − D. Oistrakh, S. Richter − D. Oistrakh).

Дисертацію присвячено дослідженню мілітарного дискурсу української прози початку ХХІ сторіччя. Мета роботи полягає у виокремленні та дослідженні провідних художньо-текстових стратегій вітчизняної прози мілітарної тематики періодів гібридної російсько-української війни (2014–2022 рр.) та після повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року з урахуванням історико-літературного та соціального контексту вітчизняної прози початку ХХІ сторіччя. Наукова новизна одержаних результатів полягає в першості трактування явища майданної літератури як невід’ємної складової мілітарного дискурсу української прози та системного дослідження мілітарної прози періоду після лютого 2022 року (станом на кінець 2023 року), її зіставленні з текстами періоду АТО/ООС, окресленні провідних художніх стратегій показових текстів, що формують мілітарний дискурс української прози початку ХХІ сторіччя. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх залучення для вивчення історії української літератури; підготовки спецкурсів і спецсемінарів із проблем сучасної української літератури. Результати дослідження можуть бути використані під час написання курсових, кваліфікаційних (бакалаврських, магістерських) робіт, при укладанні підручників, посібників, довідників. Дисертація може стати підґрунтям для студій, сфокусованих на дослідженні мілітарного дискурсу у вітчизняній літературі, зокрема для виявлення й зіставлення текстових стратегій мілітарної прози, що в найближчі десятиліття прогнозовано посяде панівне місце в загальному дискурсі новітньої української літератури.^UThe PhD thesis is devoted to the study of the military discourse in Ukrainian prose of the early 21st century. The aim of the work is to identify and study the leading artistic-textual strategies in Ukrainian prose literature of military themes during the periods of the hybrid Russian-Ukrainian war (2014–2022) and after the full-scale invasion of Russia in February 2022, taking into account the historical-literary and social context of Ukrainian prose at the beginning of the 21st century. The relevance of this dissertation work is determined by the need for a comprehensive study of the ideological and conceptual transformation of writing practices and strategies for traumatic reality verbalizing, as well as the systematization of artistic reflection on all phases of the modern collective trauma of the sovereign Ukrainian state (the Maidan of 2004, the Revolution of Dignity of 2013-2014, the period of the ATO/JFO and the current full-scale armed Russia-Ukrain confrontation), which has not yet been a separate subject of research. The practical application of the obtained results lies in their potential application for studying the history of Ukrainian literature, as well as in the development of specialized courses and seminars focusing on contemporary Ukrainian literature issues. The research findings can be utilized in the preparation of coursework, qualification (bachelor's, master's) theses, and in the compilation of textbooks, manuals, and guides. The dissertation could serve as a foundation for further studies specifically focused on investigating military discourse in Ukrainian literature, particularly in identifying and comparing textual strategies in military prose, which is predicted to occupy a dominant position in the discourse of contemporary Ukrainian literature in the coming decades.