Проведено дослідження категорії епістемічної модальності у діахронному аспекті, розкрито шляхи формування та еволюції системи мовних засобів (морфологічних, синтаксичних, лексичних) її вираження у середньоанглійській мові у контексті граматичних засобів реалізації достовірності/недостовірності у давньоанглійській мові та у порівнянні з системою форм суб'єктивної модальності сучасної англійської мови. Встановлено динаміку розвитку значень категорії епістемічної модальності (достовірності/недостовірності, гіпотетичної модальності (припущення, передбачення) та модальності логічної необхідності, сформульованої як висновок на основі міркувань мовця про очевидні для нього факти, попередніх знань, звичайного стану речей, свідчень очевидців) в історії англійської мови. Показано процеси переходу від оформлення модальних значень закінченнями дієслова до вираження їх модальними прислівниками, частками, модальними словами, засобами складнопідрядного зв'язку у реченнях, за допомогою контексту.

  Скачати повний текст