Досліджено проблему підвищення ефективності терапії дерматореспіраторного синдрому (ДРС) в дітей на різних етапах реабілітації й удосконалення діагностики імунного та неімунного генезу даного синдрому. Установлено, що ДРС імунного генезу має велику поширеність і тяжкий перебіг. Захворюваність на ДРС вище у хлопчиків, а його перебіг більш тяжкий у дівчаток. У патогенезі ДРС імунного генезу мають значення високий рівень середньомолекулярих пептидів 2 (СМП2), збільшення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту. У патогенезі ДРС неімунного генезу визначальну роль відіграють збільшення кількості СМП1, інтенсивності окисної модифікації білків і "оксидантний стрес". Уперше застосовано метод кристалографії для діагностики генезу ДРС. Показано ефективність галотропії в дітей з ДРС імунного генезу у періоді загострення агопічного дерматиту, що має прояв у зниженні синдрому ендогенної інтоксикації та відновленні балансу в роботі оксидантно-антиоксидантної системи. У дітей з ДРС у періорді ремісії доцільно до комплексу реаблітації залучати біологічно активні домішки "Біотроф 4" і "Біполан", які купірують "оксидантний стрес".

  Скачати повний текст