Наведено результати експериментальних досліджень, на підставі яких показано доцільність виконання певних етапів селекційного процесу за умов Карпат, зокрема стосовно підвищення результативності гібридизації. З'ясовано, що у регіоні є можливим отримання ягід і насіння за всіх комбінацій бекросування міжвидових гібридів (у дозі Полісся вдалими були лише 87,5 %), збільшити кількість насіння у перерахунку на бутон в 1,48 разів (на висоті 650 м над рівнем моря) та у 1,38 разів за умов схрещування на висоті 1 330 м н.р.м. Зазначено, що щорічні епіфітотії фітофторозу (у зоні Полісся лише 5 разів за 10 років), рання поява хвороби (перша - друга декада липня, у фазу бутонізації - початку квітування картоплі), наявність високо агресивних і вірулентних рас гриба (у регіоні уражуються навіть високостійкі сорти) та сприятливого для розвитку хвороб метеорологічного комплексу дозволяє вважати зону Карпат особливо сприятливою для оцінки стійксті проти хвороби. Установлено високу кореляційну залежність (r = +0,94 - +0,97) між методами випробування та місця виконання досліджень (висота 650 м і 1 330 м н.р.м.). Виділено п'ять бекросів складних міжвидових гібридів, які не мали ознак ураження фітофторозом. На підставі виявленого показника стійкості та високого середньо популяційного балу резистентності матеріалу від тестсхрещування міжвидових гібридів зроблено висновок стосовно їх значного генетичного потенціалу (вище, ніж у кращого сорту-стандарту Воловецька - 6,3 бала). Виявлено значну селекційну цінність міжвидових гібридів за основними господарськими ознаками та високий адаптивний потенціал певних гібридів конкуренто-екологічного випробування за агрономічними властивостями.

  Скачати повний текст