Досліджено психологічні аспекти прози В.Дрозда з урахуванням наявних тенденцій психологічного аналізу у літературознавстві. Розділено прозу письменника на два жанрово-стильові пласти, що дозволило виявити особливості психологізму різноспрямованих творів. Кожна з цих двох груп має свої особливості психологізації, що зумовлює використання різних підходів до їх психологічного аналізу. Психологізм реалістичної прози - екстернальний, виражений неопосередковано. Химерні твори потребують глибшого аналізу, оскільки відрізняються від реалістичних прихованим психологізмом, який відновлюється на підсвідомому рівні (часто за допомогою психоаналітичного методу), або шляхом розкриття алегорії. Висвітлено розмаїття засобів психологізації, які використовував письменник у своїй прозі для більш повного розкриття психології персонажів, а саме: внутрішні монолог і діалог, невласне пряму мову, пряму авторську розповідь, інтонацію, психологічний портет, психологічну деталь, прийом сну-марення, рефлексію, сповідь, "потік свідомості".

  Скачати повний текст