У дисертації представлено результати дослідження процесу формування емоційної стійкості учнів дитячої музичної школи в музично-виконавській діяльності. У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «емоційна стійкість», «тривожність», «самовладання», «самоконтроль». З метою уникнення наукових розбіжностей щодо тлумачення ключового поняття, в роботі запропоновано його авторське визначення. Емоційна стійкість учнів дитячої музичної школи – це динамічна цілісна властивість, що передбачає здатність до ефективного вирішення емотивних ситуацій у музично-виконавській діяльності, зменшує негативний вплив сильного емоційного напруження, попереджає крайній стрес, сприяє виявленню готовності до дій у ситуації публічного виступу. Розроблено структуру емоційної стійкості в музично-виконавській діяльності учнів дитячої музичної школи у єдності мотиваційно-вольового, інформаційно-діяльнісного та емоційно-персонального компонентів. Доведено, що процес формування емоційної стійкості учнів дитячої музичної школи в музично-виконавській діяльності забезпечують групи принципів, що відповідають структурним компонентам досліджуваного феномену: мотиваційно-вольовий компонент (природовідповідності, культуровідповідності); інформаційно-діяльнісний компонент (науковості, проблемності, самостійності, цілісного сприйняття музичного твору, діалогізації, креативності); емоційно-персональний компонент (психологічної комфортності, гуманізації, довіри суб’єкту навчання). Визначено педагогічні умови, які покликані сприяти ефективному процесу формування емоційної стійкості учнів дитячої музичної школи в музично-виконавській діяльності: впровадження у навчально-виховний процес музичної школи інтенсивної концертної практики; використання герменевтичного підходу в роботі з музичними творами; застосування корекційно-розвивальних програм у роботі з учнями. У процесі реалізації означених педагогічних умов було використано: методи та техніки психолого-педагогічного впливу (техніки оволодіння оптимальним концертним станом (аутогенне занурення, самонавіювання); методи художньої творчості (асоціацій, емпатії, вербалізації); нетрадиційні методи («підмайстра», діалогічні); методи на розвиток адекватної самооцінки (самоаналіз якостей, як музиканта-виконавця; самоаналіз виступів, причин успіху та неуспіху у виконавській діяльності); методи на розвиток позитивної мотивації (вибору цілей, знаходження причин невдалих виступів, побудова кроків зростання). Форми: групові корекційно-розвивальні заняття, індивідуальні корекційно-розвивальні заняття, вправи, рольові ігри, казкотерапія, завдання на підвищення емоційної стійкості в музично-виконавській діяльності, тренінги підвищення самооцінки, концертна діяльність, конкурси, фестивалі, виступи на публічних майстер-класах. Засоби: програма групових корекційно-розвивальних занять, програма індивідуальних корекційно-розвивальних занять. Розроблено схематичну модель процесу формування емоційної стійкості учнів дитячої музичної школи в музично-виконавській діяльності, яка включає: постановку мети дослідження та його завдання (цільовий блок); компоненти емоційної стійкості (мотиваційно-вольовий, інформаційно-діяльнісний, емоційно-персональний) та відповідні їм принципи (змістовний блок); методи та техніки психолого-педагогічного впливу, форми, засоби, спрямовані на підвищення емоційної стійкості учнів, розвиток їхнього уміння на високому рівні здійснювати музично-виконавську діяльність (організаційно-методичний блок); педагогічні умови, на яких базується експериментальна методика формування досліджуваного утворення в музично-виконавській діяльності учнів дитячої музичної школи; очікуваний результат дослідження. Експериментальне дослідження формування емоційної стійкості учнів дитячої музичної школи в музично-виконавській діяльності здійснювалося в умовах констатуючого та формуючого експериментів. Для проведення констатуючого експерименту методом теоретичного моделювання розроблено критеріальний апарат. Визначено рівні сформованості емоційної стійкості в музично-виконавській діяльності учнів дитячої музичної школи (високий, достатній, середній, низький). Запровадження формуючого експерименту, кількісна та якісна обробка його результатів дали можливість підтвердити ефективність запропонованої експериментальної методики формування досліджуваного утворення в учнів дитячої музичної школи.^UThe dissertation presents the results of the research on the process of forming the children's emotional stability in music schools during musical performance activities. The research work offers an interpretation of the meaning of the concepts «emotional stability», «anxiety», and «self-control». In order to avoid scientific disagreements regarding the interpretation of the key concept, we propose the author's definition of it in the work. The emotional stability of music school students is a dynamic integral property that involves the ability to effectively resolve emotional situations in musical and performing activities, reduces the negative impact of strong emotional stress, prevents extreme stress, and promotes readiness for action in a public performance situation. We developed the structure of emotional stability in the musical performance of students in music schools in the unity of motivational-volitional, informational-active and emotional-personal components. Also, we proved that the process of forming the emotional stability of music school students during musical and performing activities is provided by groups of principles that correspond to the structural components of the studied phenomenon: the motivational and volitional component (nature correspondence, cultural correspondence); informational and activity component (scientific, problematic, independence, holistic perception of a musical work, dialogization, creativity); emotional and personal component (psychological comfort, humanization, trust in the subject of study). Pedagogical conditions are defined to promote the effective process of forming the emotional stability of music school students in musical performance activities: the introduction of intensive concert practice into the educational process of the music school; the use of a hermeneutic approach in working with musical works; application of corrective and developmental programs in work with students. In the process of implementing the specified pedagogical conditions, the following methods and techniques of psychological and pedagogical influence were used (techniques of mastering the optimal concert state (autogenic immersion, self-suggestion); methods of artistic creativity (association, empathy, verbalization); non-traditional methods ("apprentice", dialogic); methods for developing adequate self-esteem (self-analysis of qualities as a musician-performer; self-analysis of performances, reasons for success and failure in performing activities); methods for developing positive motivation (choosing goals, finding reasons for unsuccessful performances, and building growth steps). Forms: group corrective and developmental classes, individual corrective and developmental classes, exercises, role-playing games, fairy-tale therapy, tasks to increase emotional stability in musical and performing activities, trainings to increase self-esteem, concert activities, competitions, festivals, and performances at public master classes. Means: a program of group corrective and developmental classes, a program of individual corrective and developmental classes. A schematic model of the process of forming the emotional stability of students in music schools during musical performance activities has been developed, it includes the following: setting the goal of the research and its task (target block); components of emotional stability (motivational-volitional, informational-active, emotional-personal) and their corresponding principles (content block); methods and techniques of psychological and pedagogical influence, forms, means aimed at increasing the emotional stability of students, developing their ability to perform musical and performing activities at a high level (organizational and methodical block); pedagogical conditions, which are based on the experimental method of formation of the studied formation in the musical and performance activities of students in music schools; the expected result of the study. An experimental study of the formation of emotional stability of students in music schools during musical and performing activities was carried out in the conditions of ascertaining and formative experiments. In order to conduct a ascertaining experiment by the method of theoretical modeling, a criterion apparatus was developed The introduction of a formative experiment, quantitative and qualitative processing of its results made it possible to confirm the effectiveness of the proposed experimental method of formation of the studied music school students’ derivation.