Дисертаційна праця зосереджує увагу на лінгвокогнітивних аспектах аналізу явища інтертекстуальності та її відтворення в перекладі з англійської мови українською. У роботі вперше запропоновано визначення інтертекстуальності як когнітивної категорії у світлі фреймової семантики й теорії динамічної пам'яті Р. Шенка; здійснено розмежування понять «цитата», «алюзія», «ремінісценція» за ступенем відповідності між текстуальним й інтертекстуальним фреймами; вироблено методику лінгвокогнітивного перекладацького аналізу інтертекстуальних одиниць, де критерієм оцінки якості перекладу є ступінь когнітивної еквівалентності; визначено лінгвокогнітивні тактики та прийоми перекладу інтертекстуальних одиниць. Теоретико-методологічною основою дослідження слугували праці з теорії міжтекстових зв'язків (М. Бахтін, Ю. Крістева, У. Еко, А. Попович, Н. П'єґе-Ґро, Н. Фатєєва, О. Б. Ярема), когнітивної лінгвістики (Р. Ленекер, Дж. Лакофф, Л. Талмі, М. Джонсон, Р. Ґібс, Ч. Філлмор, В. Вуд, Е. Крофт), когнітивної поетики (З. Ковечеш, З. Бен-Порат, Т. Карпенко-Секоум), когнітивного перекладознавства (А. Нойберт, Ґ. Шрів, П. Кусмаул, П. Зікінґер, А. Рохо-Лопез, Б. Левандовська-Томащик, Т. А. Янссен-Фесенко, О. В. Дзера, В. Г. Ніконова), теорії динамічної пам'яті (Р. Шенк), теорії перцептивних символьних систем (Л. Барсалу), симуляційної семантики (Б. Берґен, Р. Зваан). Проведене дослідження відтворення інтертекстуальності в перекладі з англійської мови українською у світлі когнітивного перекладознавства із застосуванням теоретико-методологічних засад лінгвокогнітивних і когнітивно-психологічних концепцій дозволило зробити низку висновків. Лінгвокогнітивний підхід, що акцентує на когнітивному аспекті інтертекстуальних зв'язків і надає інструменти для дослідження текстової об'єктивації ментальних структур і процесів, що лежать в їхній основі, дозволяє поєднати широку й вузьку концепції інтертекстуальності. Широка концепція передбачає розгляд інтертекстуальності як когнітивної категорії, а вузьке бачення — у вивченні її через дослідження її текстових репрезентантів.^UThe dissertation focuses on the analysis of the phenomenon of intertextuality and its English-Ukrainian translation from a cognitive linguistics perspective. The novelty of the dissertation lies in the analysis of intertextual units in the context of frame semantics and the theory of dynamic memory by R. Schank. Its novel contributions are as follows: the definition of intertextuality as a cognitive category from the perspective of frame semantics and the theory of dynamic memory is proposed; the concepts “quotation”, “allusion”, “echo” are defined based on the degree of correspondence between intertextual and textual frames; the procedure for a linguo-cognitive translation analysis of intertextual units is developed; linguo-cognitive translation techniques applied to the translation of intertextual units are defined and described. The study employs the theoretical and methodological underpinnings of the theory of intertextuality (M. Bakhtin, Y. Kristeva, U. Eco, A. Popovich, N. Pyege-Gros, N. Fateieva, O. Yarema), cognitive linguistics (R. Langacker, G. Lakoff, L. Talmy, M. Johnson, R. Gibbs, Ch. Fillmore, W. Wood, E. Croft, A. Verhagen), cognitive poetics (Z. Kövecses, Z. Ben-Porat, T. Karpenko-Seccombe), cognitive translatology (A. Neubert, G. Shreve, P. Kussmaul, P. Sickinger, A. Rojo López, B. Lewandowska-Tomaszczyk, T.Yansen-Fesenko, O. Dzera, V. Nikonova), the theory of dynamic memory (R. Schank), the theory of perceptual symbol systems (L. Barsalou), simulation semantics (B. Bergen, R. Zwaan). The presented study of the translation of intertextual units from English into Ukrainian in light of cognitive translatology allowed to draw a number of conclusions. A linguo-cognitive approach, which emphasizes the cognitive basis of intertextual connections and provides tools for analyzing the textual representation of mental structures and processes that underlie them, combines broad and narrow definitions of intertextuality. Intertextuality is broadly defined as a cognitive category that can be studied through intertextual units (a narrow view).