Об'єкти – малосимптомний холедохолітіаз при гострому калькульозному холециститі; клінічна симптоматика, діагностика, рівні експресії молекул мікроРНК в крові та жовчі, мікроскопія жовчі, прогнозування, лікувальна тактика малосимптомного холедохолітіазу при гострому калькульозному холециститі з використанням мініінвазвних та відкритих методів, післяопераційні ускладнення; мета – покращення результатів діагностики та лікування хворих з малосимптомним холедохолітіазом при гострому калькульозному холециститі шляхом удосконалення діагностичної програми ранньої діагностики та способу мініінвазивного лікування; методи – загальноклінічні (анамнез, оцінка загального стану та його тяжкості, анкетування віддалених результатів), лабораторні дослідження (загальний та біохімічний аналіз крові, стан зсідальної системи, мікроскопія жовчі, визначення рівнів експресії мікроРНК-122 та мікроРНК-21), ендоскопічне обстеження (езофагогастродуоденоскопія, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія), трансабдомінальна ультрасонографія органів черевної порожнини, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія органів черевної порожнини та панкреатобіліарної системи, статистична обробка результатів дослідження; результати – обґрунтовано фактори підвищеної вірогідності наявності малосимптомного холедохолітіазу на підставі анамнезу, клінічного перебігу, лабораторних даних. У хворих на гострий калькульозний холецистит проведено порівняльні можливості трансабдомінального ультрасонографічного обстеження, ендоскопічної ретроградної холангіографії та магнітнорезонансної холангіографії у діагностиці дрібних (розмірами 0,3 – 0,5 см) конкрементів спільної жовчної протоки. Визначено роль мікрохоледохолітіазу у розвитку малосимптомних порушень прохідності позапечінкових жовчних проток. Встановлено значимість рівнів експресії молекул мікроРНК-122 та мікроРНК-21 в сироватці крові та жовчі у хворих з порушенням прохідності позапечінкових жовчних проток на фоні гострого калькульозного холециститу. Доведено, що збільшення рівня експресії мікроРНК-122 та мікроРНК-21 в сироватці крові вірогідно поєднується з високими рівнями експресії в жовчі. Удосконалено діагностичний алгоритм та вибір мініінвазивного оперативного лікування пацієнтів з малосимптомним холедохолітіазом при гострому калькульозному холециститі; впроваджено – у практичну роботу закладів охорони здоров'я та науково-освітній процес Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького галузь – охорона здоровя.^UThe objects – oligosymptomatic choledocholithiasis in acute calculous cholecystitis; clinical symptoms, diagnosis, expression levels of miRNA molecules in blood and bile, bile microscopy, prognosis, treatment tactics of asymptomatic choledocholithiasis in acute calculous cholecystitis using minimally invasive and open methods, postoperative complications; the purpose – improving the results of diagnosis and treatment of patients with oligosymptomatic choledocholithiasis in acute calculous cholecystitis by improving the diagnostic program for early diagnosis and the method of minimally invasive treatment; methods – general clinical (anamnesis, assessment of the general condition and its severity, questionnaire of long-term results), laboratory tests (general and biochemical analysis of blood, state of the coagulation system, bile microscopy, determination of expression levels of miRNA-122 and miRNA-21), endoscopic examination retrograde cholangiopancreatography), transabdominal ultrasonography of abdominal organs, computed tomography and magnetic resonance imaging of abdominal organs and pancreatobiliary system, statistical processing of research results; results – factors of the increased probability of presence of oligosymptomatic choledocholithiasis on the basis of the anamnesis, clinical course, laboratory data are substantiated. In patients with acute calculous cholecystitis, comparative possibilities of transabdominal ultrasonographic examination, endoscopic retrograde cholangiography and magnetic resonance cholangiography in the diagnosis of small (0.3 - 0.5 cm) concretions of the common bile duct were performed. The role of microcholedocholithiasis in the development of oligosymptomatic disorders of extrahepatic bile ducts has been determined. The significance of expression levels of microRNA-122 and microRNA-21 molecules in blood serum and bile in patients with impaired patency of extrahepatic bile ducts on the background of acute calculous cholecystitis was established. It has been shown that increased serum expression of miRNA-122 and miRNA-21 is likely to be associated with high bile expression levels. The diagnostic algorithm and the choice of minimally invasive surgical treatment of patients with oligosymptomatic choledocholithiasis in acute calculous cholecystitis have been improved; introduced – in the practical work of health care institutions and the scientific and educational process of Danylo Halytsky Lviv National Medical University; branch – health care.