У дисертаційній роботі, в площині дослідження сучасних технологій публічного управління та впровадження інноваційних інструментів у систему його інститутів, вивчено міжнародний і український досвід інституціоналізації та правового регулювання технології блокчейн (Blockchain) у сферах електронного голосування, фінансів, реєстраційної діяльності та забезпечення захисту права інтелектуальної власності.У контексті розгляду теоретико-методологічних основ дослідження значну увагу приділено феномену публічного управління. Обґрунтовано погляд на публічне управління як на суспільне управління, формальні органи якого стають публічними лише у випадку, якщо переслідують суспільно значимі цілі. Акцентовано на тому, що значимі для суспільства цілі складають публічний інтерес, а останній не може виразитися, якщо не забезпечено дотримання прав і свобод громадян. Доведено, що публічність як ознака публічного управління значною мірою відіграє роль запобіжника потенційного порушення публічного інтересу, а також засвідчує посилення інформаційної складової в публічному управлінні. Встановлено необхідність виокремлення інформаційної функції в самостійну функцію публічного управління. Акцентовано на вагомій нормативній базі забезпечення інформаційної функції публічного управління. Наголошено на особливості останньої – праві людини на інформацію, яке має гарантії захисту, закріплені як чинними міжнародними актами, так і нормами вітчизняного законодавства. Мотивовано висунення нових умов перед системою публічного управління з появою технологічних інновацій, насамперед інформаційно- комунікативних технологій. Аргументовано, що останні заклали основи нового цифрового, якісно іншого типу інформаційного суспільства, з інакшими інформаційно-правовими відносинами і з новими правовими нормами, що їх регулюють.Наголошено, що застосування цифрових технологій, разом із очевидними перевагами, несе у собі додаткові загрози та ризики. Доведено, що у сфері публічного управління цифрові технології нерідко мають своїм наслідком несанкціоноване використання персональних даних громадян та юридичних осіб, маніпуляцію людською свідомістю й дезінформацію громадян загалом. Акцентовано, що така ситуація щонайменше засвідчує порушення їхніх інформаційних прав. Підкреслено, що нині проблема достовірності отриманої інформації та загалом довіри до неї вирішується у технологічний спосіб. Наголошено на серйозному потенціалі Blockchain для оптимізації публічного управління в умовах цифровізації (діджиталізації) суспільних відносин.Досліджено Blockchain у контексті світових процесів цифрової трансформації. Обґрунтовано тезу про те, що широкі потенційні можливості використання Blockchain у різних сферах життєдіяльності суспільства свідчать про неї як про одну з перспективних і провідних технологій ІТ-права. Простежено процес створення технології Blockchain. Обґрунтовано особливості технічної природи Blockchain. Розглянуто ключові проблеми в правовому регулюванні Blockchain. Установлено, що, зважаючи на технічні особливості Blockchain, а також те, що Blockchain досі залишається новою технологією, багато пов’язаних із нею юридичних питань перебувають у процесі регулювання або, залежно від країни, взагалі залишаються невирішеними. Доведено, що всі юридичні проблеми застосування Blockchain фактично зводять до двох ключових: юрисдикції у застосуванні Blockchain (йдеться про проекти міжнародного рівня) та захисту приватних даних за цією технологією. Висунуто тезу: коли розглядати правовий бік блокчейн- технології, то одним із головних завдань є розуміння того, хто несе юридичну відповідальність за протизаконні дії в мережі Blockchain. Висловлено переконання; якщо відповіді на ці запитання знайдуться, тоді, з великою долею ймовірності, можна буде стверджувати, що Blockchain буде прийнята на законодавчому рівні для регулювання в інтересах суспільства багатьох правовідносин.Вивчено процес вироблення організаційно-правових форм регулювання застосування Blockchain. Запропоновано поняття інституціоналізації Blockchain як процесу визначення порядку чи навіть заведення певної«традиції» застосування технології, а також оформлення організацій, правових та інших структур для її розвитку. Відзначено, що хід інституціоналізації Blockchain у суспільно-політичному просторі сучасного світу співвідноситься з усвідомленням неабиякого потенційного впливу цієї технології як інструменту вдосконалення життя суспільства в найближчі роки і десятиліття. Встановлено, що зростання поширеності Blockchain призвело до запровадження міжнародних стандартів цієї технології. Узагальнено, що спільне правове поле щодо Blockchain нині тільки напрацьовується.З’ясовано особливості інституціоналізації Blockchain у країнах найбільшого поширення в Європі, Азії, Америці. Встановлено, що впровадження моделей Blockchain у різні сфери господарювання світового політичного простору має особливість – воно здійснюється нерівномірно навіть серед зацікавлених країн.^UIn the dissertation work, in the field of research of modern technologies of public administration and the introduction of innovative tools into the system of its institutions, the international and Ukrainian experience of institutionalization and legal regulation of blockchain technology in the fields of electronic voting, finance, registration activity and ensuring the protection of intellectual property rights was studied.In the context of consideration of the theoretical and methodological foundations of the study, considerable attention is paid to the phenomenon of public administration. The view of public administration as public administration, whose formal bodies become public only if they pursue socially significant goals, is substantiated. Emphasis is placed on the fact that goals important to society constitute the public interest, and the latter cannot take place if the rights and freedoms of citizens are not respected. It has been proved that publicity as a sign of public administration largely plays the role of a safeguard against potential violation of public interest, and also testifies to the strengthening of the informational component in public administration. The need to separate the information function into an independent function of public administration has been established. Emphasis is placed on a strong normative basis for ensuring the informational function of public administration. Emphasis is placed on the peculiarities of the last human right to information, which has guarantees of protection, established both by current international acts and by the norms of domestic legislation.The introduction of new conditions for the public administration system with the emergence of technological innovations, primarily information and communication technologies, is motivated. It is argued that the latter laid the foundations of a new digital, qualitatively different type of information society, with different informational and legal relations and with new legal norms regulating them.It was emphasized that the use of digital technologies, along with obvious advantages, carries additional threats and risks. It has been proven that in the field of public administration, digital technologies often result in unauthorized use of personal data of citizens and legal entities, manipulation of human consciousness and disinformation of citizens in general. It was emphasized that such a situation, at least, proves a violation of their informational rights. It is emphasized that nowadays the problem of reliability of received information, and in general trust in it, is solved in a technological way. The serious potential of Blockchain for optimization of public administration in the conditions of digitization (digitalization) of public relations is emphasized.Blockchain is studied in the context of global digital transformation processes. The thesis that the wide potential possibilities of using Blockchain in various spheres of society's vital activities testify to it as one of the promising and leading technologies of IT law is substantiated. The process of creating Blockchain technology is traced. The peculiarities of the technical nature of Blockchain are substantiated. The key issues in the legal regulation of Blockchain are considered. It has been established that due to the technical features of Blockchain, as well as the fact that Blockchain is still a new technology, many legal issues related to it are in the process of being regulated or, depending on the country, remain unresolved at all. It has been proven that all legal problems of Blockchain application actually boil down to two key ones: jurisdiction in Blockchain application (these are projects of an international level) and protection of private data using this technology. The thesis is put forward that when considering the legal side of blockchain technology, one of the main tasks is to understand who is legally responsible for illegal actions in the Blockchain network. It is believed that if the answers to these questions are found, then, with a high degree of probability, it will be possible to state that Blockchain will be adopted at the legislative?level to regulate?many legal relationships in the public interest.The process of developing organizational and legal forms for regulating the use of Blockchain has been studied. The concept of Blockchain institutionalization is proposed as a process of determining the order or even establishing a certain "tradition" of the application of the technology, as well as the registration of organizations, legal and other structures for its development. It is noted that the course of institutionalization of Blockchain in the socio-political space of the modern world correlates with the awareness of the considerable potential influence of this technology as a tool for improving the life of society in the coming years and decades.