Досліджено проблему оптимізації й удосконалення діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) у пацієнтів похилого та старечого віку з урахуванням коморбідного за результатами вивчення стану ендотеліальної функції (ЕТ-1, нітратів, нітритів, S-нітрозотіолу), інтенсивності вільнорадикального окиснення (ВРО), толерантності до фізичного навантаження, якості життя та призначення патогенетичних ефектів ангіотензивних рецепторів (АРАII) кандерсартана на зазначені показники. Установлено зростання рівня ЕТ-1, яке мало позитивну кореляцію зі збільшенням тяжкості ФК ХС, збільшенням віку, наявністю стенокардії, гіпертонічної хвороби (ГХ) та цукрового діабету (ЦД). Виявлено зниження формування депо NO - S-нітрозотіолу, нітратів, нітритів. Визначено негативну кореляцію метаболітів NO з віком і позитивну з ФК ХСН, наявністю ГХ і ЦД. Виявлено вікову депресію інтенсивності вільнорадикальних процесів. Порівняно результати лікування хворих кандесартаном і лізиноприлом, виявлено найбільш значне вірогідне збільшення рівней метаболітів NO та нормалізацію інтенсивності ВРО особливо у пацієнтів з III ФК ХСН і старших 75-ти років.

  Скачати повний текст