Вивчено клінічні особливості гіпертонічної хвороби II стадії (ГХII) та хронічного бронхіту (ХБ) у ліквідаторів наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС. Доведено, що дані захворювання суттєво зростають у процентному відношенні серед ЛНА через 10 років після впливу малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ). Встановлено, що виявлені клінічні особливості - ураження судин очного дна та перевантаження дилятаційних процесів над збільшенням м'язової маси міокарда у хворих на ГХII, виражено місцевий запальний компонент реакції та бронхообструктивні порушення у хворих на ХБ - обумовлені структурними змінами у тканинах ЛНА. Структурні зміни охарактеризовано утворенням специфічних маркерів впливу ІВ - зерен псевдоамілоїду (ЗП), навколо яких сформовано зони деструктивно-дистрофічних процесів, іноді некроз. Дані маркери виявлено за допомогою спеціальної патогістологічної методики. З точки зору загального патогенетичного аспекту одноманітність даних змін дозволила стверджувати, що ЗП є універсальним, не завжди основним (дані ритмокардіографії та функції зовнішнього дихання свідчать про роль стресу), але суттєвим патогенетичним компонентом механізму розвитку всіх захворювань внутрішніх органів у ЛНА та обумовлюють їх клінічні особливості, що показано на прикладі ГХII та ХБ.

  Скачати повний текст