З'ясовано, що російський філософ, незалежно від західноєвропейських мислителів, знайшов свій російський шлях розуміння релігії та соціальності людини. Аналіз фундаментальної філософії статі дозволяє стверджувати, що концепцію В. Розанова, як і психоаналіз З. Фрейда, можна вважати пансексуалізмом. Виявлено, що на самому початку XX ст. В. Розанов намагався вирішувати проблеми, характерні для сучасного релігійно-філософського мислення, він вказався в певному сенсі пророком, що передбачив багато ідей та тенденції філософських, культурологічних і соціальних концепцій другої половини XX ст. Історико-філософські паралелі із творчістю В. Розанова приводять нас до структуралістських, постмодерністських і феміністських концепцій.

  Скачати повний текст