Досліджено внутрішні та зовнішні сили розколу, прагнення до українізації конфесій, міжконфесійну боротьбу на рівні "церква - віруючий", знищення владними структурами опозиційно налаштованого духовенства та мирян. Охарактеризовано виникнення та розвиток обновленства, проголошення Української православної автокефальної синодальної церкви, утворення "Братського об'єднання парафій Української православної автокефальної церкви", Соборно-Єпископської й Істинно-православної церков, які становлять опозицію канонічній Російській православній церкві (РПЦ). Простежено діяльність Антирелігійної комісії, органів НК - ДПУ - НКВС, спрямовану на розкол церкви з метою знищення опозиційно налаштованих до радянської влади представників духовенства, повного підпорядкування РПЦ державі.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено комплексному дослідженню «де-факто держав» на пострадянському просторі. Визначено основні наукові підходи до поняття, ознак і класифікації невизнаних державоподібних утворень. Охарактеризовані основні причини виникнення, етапи розвитку та сучасний стан «де-факто держав», їх відмінності від квазідержавних утворень на Сході України, які лише проголосили свою незалежність, але жодним чином її не підтверджують і не мають для цього етнічних, історичних, політичних чи економічних підстав.^UThesis provides a complex research of the “de facto states”in the post-Soviet space. The specifics of the thesis subject necessitated the involvement of a wide range of sources in Ukrainian, Russian and English language to avoid a one-sided assessment of the events. The basic scientific approaches to the concept, features and classification of unrecognized entities are determined. "De facto state" is an organized political entity, which in the process of development has acquired the powers of local authorities, has received support from the population, and has the ability to ensure the fulfillment of state functions in the territory of a certain region, over which there is an effective control over a significant period of time. The main features of state actors are internal sovereignty, the lack of external legitimacy of sovereignty, the international right of another country to "reintegrate" the relevant territory.

Дисертаційну роботу присвячено комплексному дослідженню німецько-японських дипломатичних, політичних і військових взаємини в контексті міжнародних відносин 1930-х рр. Проаналізовано становлення дипломатичних відносин між Німеччиною та Японією напередодні Другої світової війни, досліджено зовнішньополітичний курс нацистської Німеччини в АТР, висвітлено європейський вектор зовнішньої політики Японії. Визначено позицію СРСР щодо німецько-японського зближення другої половини 30-х рр. ХХ ст. Прослідковано особливості формування Антикомінтернівського пакту в контексті досліджуваної теми. Виокремлено позицію Японії щодо німецько-австрійського питання й аншлюсу Австрії 1938 р. Розглянуто взаємовідносини Японії, Китаю та Німеччини на Далекому Сході.Значна увага приділяється історії розвитку дипломатичного спів-робітництва між державами, аналізу дипломатичного листування, виступів німецьких та японських високопосадовців, функціонуванню посольств і консульств. Визначено, що ключовим документом у розвитку відносин був Антикомінтернівський договір.^UThe thesis is devoted to the comprehensive study of German-Japanese diplomatic, political and military relations in international relations throughout the period of 1933–1939. The development of diplomatic relations between Germany and Japan on the eve of the Second World War is analyzed, the foreign policy of Nazi Germany in the Asia-Pacific region is investigated, and the European vector of Japan's foreign policy is highlighted. The position of the USSR regarding the German-Japanese rapprochement of the second half of 30s years of the twentieth century was determined. The features of the formation of the Anti-Comintern Pact in the context of the research topic are traced. The position of Japan on the German-Austrian question and the Anschluss of Austria in 1938 is highlighted. Relations between Japan, China and Germany in the Far East are considered.Much attention is paid to the history of the development of diplomatic cooperation between states, the analysis of diplomatic correspondence, speeches by German and Japanese diplomats and governmental representatives, the functioning of embassies and consulates. It was determined that the Anti-Comintern Treaty was the key document in the development of relations.