За результатами досліджень 110-ти плацент (75-ти екстрахоріального типу, 35-ти - звичайної форми) установлено, що екстрахоріальні плаценти (ЕП) макроскопічно відрізняються від плацент звичайного типу, зокрема, мають більшу товщину, але менший коефіцієнт варіації товщини, меншу площу найбільшого перетину, менш приплюснуту, але більш округлу форму. Показано, що ЕП, на відміну від плацент звичайної форми, не здатні адаптувати її товщину до несприятливих умов, що є передумовою для зменшення ефективності інших пристосувальних процесів в органі. Визначено, що у разі ЕП формуються морфологічні умови для порушень плодово-плацентарного та матково-плацентарного кровообігу. Показано, що хронічна плацентарна недостатність у разі ЕП характеризується гальмуванням розвитку хоріальних ворсин. Визначено, що у екстрахоріальних котиледонах ЕП у порівнянні з периферійними котиледонами плацент звичайного типу знижена проліферативна активність цитотрофобласта хоріальних ворсин. З'ясовано, що в екстрахоріальних котиледонах ЕП у порівнянні з периферійними котиледонами плацент звичайної будови має місце підвищений рівень апоптозу клітин хоріальних ворсин, що пояснюється підвищенням активності проапоптичного протеїну Bax у клітинах ворсин, а також зменшенням вмісту протиапоптичного протеїну Bcl-2 у синцитіотрофобласті.

  Скачати повний текст