Дисертаційна робота прсвячена вивченню впливу герпесвірусів 4,5,6-го типів та їх асоціацій на ступінь виразності та тривалості клініко-параклінічних проявів інфекційного мононуклеозу у дітей, розробленню алгоритму прогнозування перебігу захворювання та пршуку засобів підвищення ефективності його терапії. Дослідження проводилось на базі міської клінічної інфекційної лікарні м. Одеси впродовж 2015-2019 рр., 400 дітей віком від 10 міс. до 12-ти років хворих інфекційним мононуклеозом різної етіології та тяжкостіпог були поглиблено обстежені. В результаті нашого дослідження було встановлено, що одноосібним збудником інфекційного мононуклеозу тільки у 35% хворих був вірус Епштейна-Барр, але найбільш часто у 54% захворювання викликано асоціаціями герпесвірусів. МІКСТ інфекційний мононуклеоз у дітей представлений різним поєднанням герпесвірусів 4-го, 5-го та 6-го типів. Та найбільш часто спостерігалось одночасне інфікування вірусом Епштейна-Барр та цитомегаловірусом у майже 77%. Вивчення захворюваності протягом 5-ти річного періоду виявило, що випадки інфекційного мононуклеозу реєструються протягом цілого року. При цьому найбільша кількість хворих спостерігалось в холодний період року до 16,4%, та в теплий до 8,39%. Що стосується клінічних проявів, то отримані нами дані свідчать, що виразність, тривалість та перебіг клінічних та параклінічних проявів інфекційного мононуклеозу, значною мірою залежить від збудників та їх асоціацій. Показники параклінічного обстеження також залежать від збудників. Для підтвердження ефективності застосування глюкокортикостероїдів у комплексній терапії ми обрали 88 дітей з інфекційним мононуклеозом різної етіології, які отримали за математичною моделлю 30 і більше балів. Контрольну групу склали 38 дітей (дані ретроспективного аналізу історій хвороб) з тяжким перебігом інфекційного мононуклеозу, які не отримували глюкокортикостероїди і також за математичною моделлю отримали 30 і більше балів. Позитивна динаміка в покращенні самопочуття у дітей, в лікуванні яких застосовували глюкокортикостероїди, спостерігалась на 2-3 дні раніше ніж контрольної групи. Також, для підвищення ефективності лікування інфекційного мононуклеозу різної етіології, віку та тяжкості, нами було включено до схеми лікування дітей медичний лікарський засіб рослинного походження гіпорамін, який застосовували згідно інструкції в вікових дозах у дітей від 3-х до 12-ти років. Результати показали, що засіб сприяє зниженню тривалості та виразності основних клінічних симптомів із скороченням їх в середньому на 1,5 – 2 доби. Суттєві показники ефективності комплексної терапії з використанням гіпораміну були виявлені під час оцінки періоду реконвалесценції. Так, було встановлено, що у 20,0% дітей протягом 1 місяця після одужання відмічались ознаки синдрому хронічної втоми у вигляді слабкості, швидкої втомлюваності, потреби денного сну та інших. В той же час, в групі дітей, які отримували гіпорамін під час лікування інфекційного мононуклеозу та після виписки, ознаки хронічної втоми спостерігались лише у 8,33% дітей.^UThe dissertation is devoted to the study of the influence of herpesviruses 4,5,6th types and their associations on the severity and duration of clinical and paraclinical manifestations of infectious mononucleosis in children, the development of an algorithm for predicting the course of the disease, and the search for ways to improve its therapy.The study was conducted on the basis of the city clinical infectious diseases hospital of Odessa during 2015-2019, 400 children aged 10 months. up to 12 years of patients with infectious mononucleosis of various etiologies and severity were thoroughly examined.As a result of our study, it was found that the sole causative agent of infectious mononucleosis in only 35% of patients was Epstein-Barr virus, but most often in 54% of the disease is caused by associations of herpesviruses. MIXT infectious mononucleosis in children is represented by various combinations of herpesviruses of the 4th, 5th, and 6th types. However, co-infection with Epstein-Barr virus and cytomegalovirus was most common in almost 77%. A study of the incidence over a 5-year period found that cases of infectious mononucleosis were registered throughout the year. The largest number of patients was observed in the cold period of the year up to 16.4%, and in the warm-up to 8.39%. With regard to clinical manifestations, the data obtained by us indicate that the severity, duration, and course of clinical and paraclinical manifestations of infectious mononucleosis, largely depends on the pathogens and their associations. Indicators of paraclinical examination also depend on pathogens. To confirm the effectiveness of glucocorticosteroids in combination therapy, we selected 88 children with infectious mononucleosis of various etiologies, who received a mathematical model of 30 or more points. The control group consisted of 38 children (data from a retrospective analysis of medical histories) with severe infectious mononucleosis, who did not receive glucocorticosteroids and also received 30 or more points according to the mathematical model. Positive dynamics in the improvement of well-being in children treated with glucocorticosteroids were observed 2-3 days earlier than the control group. Also, to increase the effectiveness of the treatment of infectious mononucleosis of various etiologies, ages, and severity, we included in the treatment of children a medicinal drug of plant origin hyporamine, which was used according to the instructions in age doses in children from 3 to 12 years. The results showed that the tool helps to reduce the duration and severity of the main clinical symptoms with a reduction of their average by 1.5 - 2 days. Significant indicators of the effectiveness of complex therapy using hyporamine were found during the assessment of the convalescence period. Thus, it was found that 20.0% of children within 1 month after recovery showed signs of chronic fatigue syndrome in the form of weakness, fatigue, the need for daytime sleep, and others. At the same time, in the group of children who received hyporamine during the treatment of infectious mononucleosis and after discharge, signs of chronic fatigue were observed in only 8.33% of children.

Харченко Ю. П. Інституціональне забезпечення територіальної організації господарства України в сучасних умовах. – Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Національний університет «Чернігівська політехніка» Міністерства освіти і науки України, Чернігів, 2024.Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень та розробленню прикладних засад активізації інституціонального забезпечення територіальної організації господарства України з урахуванням сучасних умов регіонального розвитку.У дисертаційній роботі досліджено сутність дефініції «територіальна організація господарства». З урахуванням результатів аналізу її змісту, вивчення теоретичних та методологічних положень інституціоналізму, аналізу сутності таких категорій як «інститут», «інституція», «інституціоналізм», «інституціональне середовища» та «інституціональний механізм» конкретизовано зміст інституціонального забезпечення територіальної організації господарства. На основі застосування системного підходу було визначено зміст системи такого забезпечення, що дало можливість розглянути таке забезпечення як цілісний об’єкт з притаманними йому функціями, властивостями та принципами. У дисертації вагома увага приділена обґрунтуванню методологічної платформи дослідження формування та удосконалення інституціонального забезпечення територіальної організації господарства, яку сформульовано на основі використання концептуальних положень інституціоналізму, теорій регіональної економіки та розвитку продуктивних сил. Це дозволило сформулювати гносеологічну модель пізнання сучасного стану та особливостей модернізації такого забезпечення, виокремити магістральні методи такої моделі, сформулювати базові принципи її використання. Також обґрунтовано теоретичні положення відновлювально-реконструктивної парадигми модернізації економічних систем у післякризовий період, що дало можливість описати сутність інституціонального базису територіальної організації господарства з урахуванням концептуальних підходів зазначеної парадигми, розкрити зміст його базових закономірностей та систематизувати у три групи основні принципи формування, функціонування та розвитку такого базису. Запропоновано розширити групу принципів розвитку принципом інклюзивності, обґрунтовано його сутність. Сформульовано методичний підхід до емпіричного дослідження стану інклюзивного розвитку регіону, який полягає у розрахунку композитного індексу такого розвитку, який формується на основі обчислення наступних компонентів: субіндекс реального стану продуктивних сил, субіндекс соціальної стратифікації та спадкоємності поколінь та субіндекс екологічної безпеки і сталості розвитку.Конкретизовано основні перешкоди забезпечення сучасного регіонального розвитку України, інклюзивного розвитку регіонів країни. На основі такого аналізу запропоновано актуальні напрямки удосконалення інституціонального забезпечення територіальної організації господарства. Визначено вектори підвищення ефективності роботи органів влади для забезпечення зростання якості зазначеного забезпечення, які були розподілені у дві групи: для органів регіональної влади та для органів місцевого самоврядування і територіальних громад. Ключові слова: інституціоналізм, регіональний розвиток, територіальна організація господарства, інклюзивність, модернізація продуктивних сил, регіон, інституціональне забезпечення.^UKharchenko Yu.P. Institutional support of territorial organization of the Ukraine’s economy in current conditions. – Qualification scientific work as a manuscript.Doctoral thesis in Economics by specialty 08.00.05 – development of productive forces and reginal economy. – National University “Chernihiv Polytechnic” Ministry of Education and Science of Ukraine, Chernihiv, 2024.The dissertation is devoted to deepening the theoretical provisions and developing the applied foundations for activation of the institutional support of the territorial organization of the Ukraine’s economy, taking into consideration current conditions of the regional development.In the dissertation, the essence of the definition “territorial organization of economy” is studied, which is proposed to be considered as purposeful coordination between productive forces of the territory, business entities, local authorities and local self-government, which is carried using a range of legal, economic, organizational methods, mechanisms of their application to ensure the systematic and harmonious development of individual territories of the country. Taking into account the results of the analysis of the content of categories “territorial organization of economy”, the study of theoretical and methodological provisions of institutionalism, the analysis of the essence of such categories as “institute”, “institution”, “institutionalism”, “institutional environment” and “institutional mechanism”, the content of institutional support for territorial organization of economy is specified as follows: institutional support of the territorial organization of economy – a set of social norms (political, economic, psychological) that determine the specifics by implementing the process of purposeful coordination between productive forces of the territory, business entities, local authorities and local self-government, which is carried out using a range of legal, economic, organizational methods, mechanisms of their application to ensure systematic, harmonious and effective development of individual territories of the country. Accordingly, based on the application of a systematic approach, the content of the institutional support system for the territorial organization of economy is determined, which made it possible to consider such support as an integral object with its inherent functions, properties and principles. In the dissertation, considerable attention is paid to substantiation of the methodological research platform for formation and improvement of the institutional support for the territorial organization of economy, which is formulated using conceptual provisions of institutionalism, theories of regional economies and placement of productive forces. This made it possible to formulate an epistemological model of knowledge of the current state and features of modernization of such provision, to highlight the main methods of this model, to formulate the basic principles of its use and to develop new scientific approaches for studying current trends in the regional development of the country, to describe macroeconomic changes that affect this development. In the dissertation work, considerable attention is paid to substantiating the essence and methodological aspects of the institutional basis of the territorial organization of economy. In particular, the basic principles of formation (legality, scientific nature, priority, cohesion, consistency, transparency), functioning (hierarchy, axiology, synergy, complementarity, unitarity, adaptability), and development (consistency, immanence, existential, inclusivity, heuristics, relevance, emergence) of this basis are identified and systematized into three groups. It is proposed to expand the group of development principles by the principle of inclusivity, and its essence is justified. The main obstacles to ensuring the modern regional development of Ukraine, effective territorial organization of economy, and inclusive development of the country’s regions are specified. Based on this analysis, current directions for improving the institutional support of the territorial organization of economy are proposed. The factors for improving the efficiency of government bodies to ensure the growth of the quality of this provision were also identified, which were divided into two groups, namely: for regional authorities and for local self-government bodies and territorial communities. This made it possible to deepen the theoretical and applied provisions of the functioning of the institutional basis of such organization, to specify the features of its change as a result of the transformation of the institutional space of the regional development. Keywords: institutionalism, regional development, territorial organization of economy, inclusivity, modernization of productive forces, region, institutional security.