У дисертаційній роботі узагальнено і по-новому вирішено наукове завдання, що полягає у підвищенні ефективності лікування безпліддя у жінок із синдромом полікістозних яєчників та хронічним ендометритом. На підставі комплексних анамнестичних та клінічних досліджень отримано нові дані щодо особливостей клінічної картини, лабораторних даних, структури ендометрія та показників протоколу стимуляції у пацієнток з безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників та хронічного ендометриту і доведено ефективність модифікованої стандартної терапії у протоколах допоміжних репродуктивних технологій. Встановлено, що у пацієнток з безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників та хронічного ендометриту стимуляція суперовуляції супроводжується вищими загальною дозою рФСГ, тривалістю введення антагоніста ГнРГ, тривалістю контрольованої овуляторної стимуляції, при цьому зафіксована вірогідно нижча кількість ооцитів, бластоцист та запліднених клітин нормальної форми стосовно хворих із СПКЯ. Застосування модифікованої терапії у цих пацієнток у протоколах ДРТ веде до зростання числа фолікулів та отриманих ооцитів, покращення їх якості, а також до підвищення кількості запліднених клітин нормальної форми, виходу бластоцист та кількості клітин високого класу, стосовно стандартної терапії. Доведено ефективність запропонованої модифікованої схеми терапії на результативність екстракорпорального запліднення, зокрема, збільшується число досягнутих клінічних вагітностей, зменшується частота перерваних вагітностей та зростає відсоток термінових пологів.^UThe dissertation summarizes and proposes an innovative solution to the research question of increasing the effectiveness of infertility treatment in women with polycystic ovary syndrome and chronic endometritis. Based on comprehensive anamnestic and clinical study, the new findings were obtained regarding the features of the clinical picture, laboratory data, endometrial structure and indicators of the stimulation protocol in patients with infertility against the background of polycystic ovary syndrome and chronic endometritis, and the effectiveness of modified standard therapy in protocols of assisted reproductive technologies has been proven. It was established that in patients with infertility against the background of polycystic ovary syndrome and chronic endometritis, stimulation of superovulation is accompanied by a higher total dose of rFSH, duration of GnRH antagonist administration, and duration of controlled ovulatory stimulation, while a significantly lower number of oocytes, blastocysts, and fertilized cells of normal form was recorded compared to patients with PCOS only. The use of modified therapy in these patients in ART protocols leads to an increase in the number of follicles and obtained oocytes, improvement in their quality, as well as an increase in the number of fertilized normal shape cells, the output of blastocysts, and the number of high-class cells compared to the standard therapy. The effectiveness of the proposed modified treatment protocol on the outcomes of in vitro fertilization has been proven; in particular, the number of achieved clinical pregnancies increases, the frequency of aborted pregnancies decreases, and the percentage of term deliveries increases.