Дисертаційна робота присвячена дослідженню специфіки формування та трансформації соціальної інфраструктури губернських міст Лівобережної України наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Актуальність обраної теми пояснюється необхідністю вивчення взаємозв'язків між усіма складовими соціальної інфраструктури губернських міст, що надає можливість розв'язати низку проблем з історії міст та особливостей процесів урбанізації. Метою дослідження є характеристика розвитку соціальної інфраструктури в губернських містах Лівобережної України наприкінці XVIII – на початку ХХ ст., встановлення чинників, які вплинули на формування компонентів, та визначення особливостей модернізації усієї системи. Авторкою встановлено та охарактеризовано етапи формування соціальної інфраструктури Харкова, Полтави та Чернігова наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. За допомогою принципів акторно-мережевої теорії встановлено, що соціальна інфраструктура губернських центрів була мережею, яка утворювалася шляхом постійної взаємодії акторів. Простежено формування принципів районування соціальної інфраструктури губернських міст у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Зроблено висновок, що в другій половині ХІХ ст. виникли певні стратегії у районуванні, які проявились в розширенні територіального охоплення віддалених частин міст різними елементами інфраструктури. Проаналізовано статистичні показники розвитку соціальної інфраструктури губернських центрів Лівобережної України, інших визначних міст Російської імперії та країн Європи. На основі вивчених матеріалів авторка стверджує, що Полтава та Чернігів увійшли у добу модерності зберігши значне тяжіння до традиційних форм організації окремих її елементів. З'ясовано, що за станом комунальних мереж, громадського транспорту і комунікаційних мереж Харків перебував на перших позиціях серед великих міст Російської імперії. У дисертації зроблено висновок про те, що соціальна інфраструктура мала величезну роль у формуванні модерного соціального простору губернських центрів Лівобережної України. Цьому новому простору була властива поява інституцій колективної безпеки, соціальної відповідальності, прояви суспільства масового споживання та масової культури.^UThe dissertation is devoted to the study of the specifics of the formation and transformation of the social infrastructure of principal towns of province of the Left Bank of Ukraine in the late XVIIIth – early XXth centuries. The relevance of the topic is explained by the need to study the relationships between all components of the social infrastructure of principal towns, which provides an opportunity to solve a number of problems in the history of cities and the peculiarities of urbanization. The aim of the study is to characterize the development of social infrastructure in the principal towns of province of the Left Bank of Ukraine in the late XVIIIth – early XXth centuries. The author first established and characterized the stages of formation of the social infrastructure of Kharkiv, Poltava and Chernihiv in the late XVIIIth – early XXth centuries. It was established that the social infrastructure of the provincial centers was a network that was formed through the constant interaction of actors. The formation of the principles of zoning of the social infrastructure of principal towns in the second half of the XIXth – early XXth centuries is traced. It is concluded that certain strategies in zoning have emerged, which have manifested themselves in expanding the territorial coverage of remote parts of cities with various elements of infrastructure in the second half of the ХІХth century. The statistical indicators of the development of the social infrastructure of the principal town of province of the Left Bank of Ukraine, other prominent cities of the Russian Empire and European countries are analyzed. Based on the studied materials, the author claims that Poltava and Chernihiv entered the era of modernity, retaining a significant attraction to the traditional forms of organization of its individual elements. It was found that in terms of utilities, public transport and communications networks, Kharkiv was in the first position among the major cities of the Russian Empire. The dissertation concluded that the social infrastructure played a huge role in the formation of the modern social space of the principal town of province of the Left Bank of Ukraine. This new space was characterized by the emergence of institutions of collective security, social responsibility, manifestations of society of mass consumption and mass culture.