Розвинуто методологічні основи радіологічного моніторингу забруднених територій і продукції сільськогосподарського виробництва у випадку великих ядерних аварій з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів у різних фізико-хімічних формах. Розроблено методичні прийоми, що дозволяють оптимізувати організацію та проведення радіоекологічного моніторингу агроекосистем і радіологічного контролю даної продукції на забрудненій штучними радіонуклідами територіях. Запропоновано методи розрахунку мінімально необхідного числа проб і зразків, що відбираються, для оцінювання параметрів забруднення з заданою точністю. Обгрунтовано вимоги щодо методології радіологічного контролю компонентів агроекосистем і продукції сільськогосподарського виробництва, зокрема, за припустимої похибки вимірювань активності радіонукліда в одиничному зразку, яка забезпечує задану точність оцінювання характеристик забруднення контрольованого параметра. Показано, що для забезпечення заданої точності оцінювання забруднення радіонуклідами контрольованого об'єкта економічно більш вигідними є відбір і аналіз додаткових проб, а не висока точність вимірювання активності радіонуклідів одиничного зразка, взятого від проби. Розроблено методичні додатки щодо планування відбору числа проб під час проведення радіоекологічного моніторингу агроекосистем і радіоекологічного контролю продукції сільського господарства на забрудненій штучними радіонуклідами територіях, зокрема, проб грунту для виявлення плям щільності забруднення на фоні тренду, зв'язаних проб і грунту та рослини для встановлення вірогідної розбіжності між коефіцієнтами переходу, молока корів і частоти їх відбору у пасовищний і стійловий періоди утримання, для розрахунку дози внутрішнього опромінення людини у разі використання методу "молочного" еквівалента.

  Скачати повний текст