Вперше для умов Правобережного Придніпров'я проведено комплексні дослідження впливу різних технологій лісорозведення на ріст середньовікових штучних насаджень сосни звичайної на яружно-балкових системах та їх протиерозійних властивостей. Досліджено стан і особливості росту штучних насаджень сосни звичайної на еродованих землях. Поглиблено дослідження щодо впливу штучних насаджень сосни звичайної на властивості лісової підстилки та грунтів на еродованих землях. Наведено дані щодо скріплювальних властивостей і будови кореневих систем сосни, яка зростає на яружно-балкових схилах різної крутизни. Запроваджено алгоритм використання моніторингових досліджень для оцінювання санітарного стану, росту та продуктивності соснових насаджень на еродованих землях Правобережного Придніпров'я.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх фахівців лісового господарства до професійної діяльності, що охоплює методологічний, теоретичний, практичний концепти; розроблено педагогічну систему підготовки майбутніх фахівців лісового господарства до професійної діяльності, що містить три взаємопов’язані блоки (ціле-методологічний, змістово-організаційний, результативно-критеріальний); організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців лісового господарства до професійної діяльності (розвиток професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців лісового господарства; удосконалення змісту фахових дисциплін у контексті вимог лісового господарства; забезпечення індивідуальної траєкторії формування професійних знань, умінь і навичок майбутніх фахівців лісового господарства засобами інтеграційно-модульної технології; посилення практичної підготовки на основі поєднання аудиторної та позааудиторної діяльності майбутніх фахівців лісового господарства).Удосконалено зміст, форми, методи, технології підготовки майбутніх фахівців лісового господарства до професійної діяльності; критерії готовності майбутніх фахівців лісового господарства до професійної діяльності (мотиваційно-особистісний, інформаційно-когнітивний, дієво-практичний) і показники.Уточнено сутність ключових понять дослідження «підготовка майбутніх фахівців лісового господарства до професійної діяльності», яке розуміємо як процес професійного становлення й розвитку, формування професійно важливих якостей, цінностей, ідеалів, поглядів і переконань, знань, умінь, навичок, професійних компетентностей, що відбувається під час аудиторної, позааудиторної роботи та сприяє професійній самореалізації. Готовність майбутніх фахівців лісового господарства до професійної діяльності» визначаємо як інтегративну властивість особистості, що поєднує ціннісний, гностичний, технологічний компоненти та забезпечує реалізацію конструктивних дій у розв’язанні проблем галузі лісового господарства.Уточнено критерії готовності: мотиваційно-особистісний, інформаційно-когнітивний, дієво-практичний із відповідними показниками для позначення рівнів готовності майбутніх фахівців лісового господарства до професійної діяльності (високий, середній, низький).На різних етапах у дослідженні брали участь 492 майбутні фахівці лісового господарства зі спеціальності 205 «Лісове господарство», із них контрольна група – 228 здобувачів вищої освіти, експериментальна ‒ 264 здобувачі вищої освіти та 67 викладачів закладів вищої освіти.За результатами аналізу емпіричних даних, одержаних у ході дослідження та констатувального етапу експерименту, встановлено низький рівень сформованості установки на активну професійну діяльність у лісогосподарській сфері; відсутність прагнення до пошуку нових, ефективних шляхів вирішення соціально-професійних проблем, творчого саморозвитку; відірваність навчання здобувачів від вимог і реального стану сучасного лісогосподарського виробництва та ринку праці; недостатня активність та ініціатива у професійній діяльності; слабко сформовані професійно значущі особистісні якості; низька сформованість навичок культури спілкування та роботи в колективі тощо.Результати експерименту свідчать про ефективність експериментальної роботи з підготовки майбутніх фахівців лісового господарства до професійної діяльності саме в експериментальній групі.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в процес підготовки майбутніх фахівців лісового господарства навчально-методичного забезпечення, зокрема: робочих програм навчальних дисциплін «Лісівництво», «Лісовпорядкування», «Лісові культури», «Лісова таксація» і спецсемінарів «Інтеграція лісівничої та екологічної освіти», «Інформатизація лісового підприємництва», «Основи професійного становлення майбутніх фахівців лісового господарства»; конспектів лекцій і методичних рекомендацій для виконання практичних робіт із зазначених дисциплін та спецсемінарів; програми й методичних рекомендацій до виробничої практики та методичних рекомендацій із навчальної практики з лісовпорядкування для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 205 «Лісове господарство»; термінологічного словника «Генетика, селекція та насінництво лісових та декоративних рослин», робочого зошита з практичних занять із дисципліни «Лісівництво» і навчального посібника «Лісівництво», завдань для самостійної роботи й контролю навчальних досягнень майбутніх фахівців лісового господарства.Результати дослідження можуть зацікавити викладачів та здобувачів закладів вищої освіти. Матеріали доцільно використовувати на факультетах підвищення кваліфікації працівників агропромислового комплексу, під час планування й організації освітнього процесу, реалізації індивідуального та диференційованого підходів до здобувачів.^UThe thesis thoroughly analyzes the problem of future forestry specialists’ training for professional activity. The author’s concept covers methodological, theoretical, practical components and takes into account such factors as: legislative and regulatory documents; labor requirements for the forestry specialists’ professional activity and education; educational trends (general (globalization, modernization, humanization, integration, humanitarization, intensification, democratization, informatization); specific of future forestry specialists’ training in higher education institutions; scientific approaches (systemic, axiological, personality-oriented, competence, professional-cognitive, integrational, synergetic, activity); pedagogical general and specific principles.The pedagogical system of future forestry specialists’ training for professional activity, which consists of interconnected blocks (target and methodological (goals, objectives, approaches, principles), content and organizational (content, forms, methods, technologies), result and criteria (criteria, indicators, levels of readiness, diagnostic tools, evaluation methods and tools, results of activities) has been developed, modeled and experimentally tested.Organizational and pedagogical conditions of future forestry specialists’ training for professional activity have been defined and theoretically substantiated. They are: the development of professional value orientations of future forestry specialists; the improvement of the content of professional disciplines in the context of forestry requirements; ensuring the individual trajectory in forming the professional knowledge, abilities and skills of future forestry specialists by means of integration and modular technology; strengthening practical training based on the combination of classroom and extracurricular activities of future forestry specialists.The essence of the concepts «future forestry specialists’ training for professional activity», «readiness of future forestry specialists for professional activity» has been clarified. «Future forestry specialists’ training for professional activity» is understood as the process of their professional development, formation of professional competence in the educational process at the institution development of values, ideals, views and beliefs, attitude to professional activity in forestry. «Readiness of future forestry specialists for professional activity» is defined as the integrative quality of personality, which is manifested in the formed professional competence, internal readiness to perform tasks, focus on the implementation of constructive actions of forestry, their awareness and evaluation in solving forestry problems.Such criteria of readiness for professional activity (motivational and personal, information and cognitive, effective and practical) with appropriate indicators and levels were clarified. The content of the educational components of future forestry specialists’ training as well as the procedural component of professional training, considering forms, methods and technologies has been updated. The content of subjects «Fundamentals of professional training», «Organization of forestry production», «Forestry entrepreneurship», «Forestry», «Forest management», «Organization of forestry production», «Forestry crops», «Forestry taxation» were improved.Further development acquired: the components of forestry specialists’ readiness for professional activity; the peculiarities of the professional activity of forestry specialists; diagnostic support for determining the state of forestry specialists’ readiness for professional activity; implementation of methodological approaches and specific principles in future forestry specialists’ training. The results of the study can be useful for teachers of higher education, used in the faculties of advanced training of agro-industrial complex, in planning and organizing the educational process, the implementation of individual and differentiated approaches to applicants.The obtained results will contribute to the renewal of modern educational and methodological complexes for the system of higher forestry education; design of modular curricula, assessment systems; diversification of the technology of the process of professional training, development of the program of personalized training of teachers for the formation of professional competencies of future specialists in the process of integrative-modular training in the Free Economic Zone. The monographs, textbooks, teaching aids published by the author enrich the practice of training future forestry specialists for professional activities, which will ensure effective work in the future professional sphere.