Досліджено головні причини ближньої і далекої еміграції буковинців. Відзначено, що найпоширеніший вид еміграції у сусідні держави - відхідництво, насамперед у Російську імперію, Румунію, Німеччину, а також переселення російських старообрядців у імперію. Значну увагу приділено заокеанській еміграції, зокрема, наведено відомості щодо діяльності еміграційних бюро, переїзду на американський континент, відношенню австрійської влади до зазначеного явища. Подано дані щодо кількісного, соціального, національного та вікового складу емігрантів. Визначено регіони розселення буковинців, сфери їх зайнятості, рівень заробітків, асиміляцію у нове суспільство.

  Скачати повний текст