Висвітлено питання оцінки стану дитини, хворої на бронхіальну астму в період загострення, з урахуванням розвитку легеневих і позалегеневих порушень. Вивчено стан кардіореспіраторної функціональної системи, що саморегулюється, за інтегральними показниками діяльності її ланок. Розроблено спосіб оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи (КРС) за інтегральними показниками діяльності її ланок. Встановлено, що оцінка функціонального стану КРС за інтегральними показниками діяльності її ланок відображає компенсаційно-пристосувальні реакції різного рівня до умов мінливого середовища. Інтегральним показником діяльності КРС є дихальний коефіцієнт, який відбиває досягнення кінцевого корисного результату діяльності системи - рівня споживання кисню та адекватного виведення метаболітів. Виділено симетричну та асиметричну компенсацію (субкомпенсацію), асиметричну (респіраторну, гемодинамічну, метаболічну, тканинну) та симетричну (тотальну) декомпенсацію роботи системи. У періоді загострення бронхіальної астми у дітей компенсаційний процес у відповідь на порушення вентиляційної функції легень забезпечується всіма ланками КРС. Встановлено респіраторний, респіраторно-гемодинамічний з метаболічним компонентом і без нього, респіраторно-тканинний з метаболічним компонентом і без нього, а також тотальний типи декомпенсації системи. Визначено, що у період загострення бронхіальної астми у дітей порушуються кореляційні відносини між елементами кардіореспіраторної системи. Повне зникнення прямої кореляції є несприятливою прогностичною ознакою. Запропоновано алгоритм оцінки функціонального стану КРС і алгоритм терапевтичної корекції порушень функціонального стану КРС у період загострення бронхіальної астми у дітей. Основні результати впроваджено у клінічну практику для визначення патологічних змін, режимів компенсації та призначення індивідуалізованої терапевтичної корекції з відновленням дезінтегрованої діяльності складових системи і запобіганням розвитку позалегеневих порушень.

  Скачати повний текст