Досліджено проблеми діагностування та хірургічного лікування регіональних метастазів за умов папілярної тиреоїдної карциноми (ПТК) у дітей і підлітків з метою розробки протоколу адекватного хірургічного втручання на регіонарних колекторах лімфовідтоку та підвищення ефективності лікування хворих. Доведено, що обсяг оперативного втручання на лімфатичних колекторах лімфовідтоку повинен визначатися на підставі аналізу даних тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПК) і експрес-гістологічного дослідження (ЕГД) з урахуванням структурних, інвазійних особливостей ПТК, її розміру, локалізації в щитовидній залозі (ЩЗ) і метастатичного ураження лімфовузлів шиї різних відсіків. Відзначено, що за відсутності ознак ураження лімфатичних вузлів шиї на доопераційному та інтраопераційному етапах достатнім обсягом оперативного втручання за умов ПТК може бути тиреоїдектомія. Встановлено, що серединна систематична дисекція шиї, проведена за наявності відповідних показань (виявлення метастазів хоча б в одному лімфовузлі центрального відсіку за умов ТАПК чи ЕГД) покращувала показники післяопераційної сцинтиграфії з NAI-131 і відповідно прогноз післяопераційного лікування пацієнтів. Виявлено, що за наявності метастазів радикальна бокова дисекція шиї у лімфатичні вузли окремих колекторів, доповнена серединною дисекцією, покращувала результати оперативного лікування. Доведено, що впровадження етапного ЕГД видалених лімфовузлів з урахуванням будови первинної пухлини та її локалізації в ЩЗ є важливим методом оцінювання метастатичного ураження лімфовузлів шиї, яке зумовило зниження (у 2,5 раза) відсотка пацієнтів з наявністю регіонарних метастазів за даними післяопераційної сцинтиграфії з NAI-131. Рецидиви метастазів, видалені через 1 - 7 років після первинної операції, відрізнялися морфологічними ознаками вираженої прогресії злоякісного процесу.

  Скачати повний текст