Дисертаційне дослідження присвячене вивченню елементів інтер'єру будівель трипільської культури. У роботі розглянуто питання історіографії, вивчення проблеми на сьогоднішній день, методики досліджень. Площадка виступає як джерело дослідження з указаної проблематики. Запропоновано виділити три етапи дослідження трипільських площадок та зокрема інтер'єру. У роботі охарактеризовано господарсько-побутові елементи інтер'єру та елементи інтер'єру сакрального призначення, також розглянуто окремі рухомі елементи інтер'єру. Виділено варіанти споруд трипільської культури за елементами інтер'єру першого та другого поверху. За елементами інтер'єру другого поверху виділено п'ятнадцять варіантів будівель трипільської культури. Перший поверх розподілено на два варіанти – А і В. А – будівлі без інтер'єру на першому поверсі. В – будівлі в яких є елементи інтер'єру на першому поверсі. Розглянуто функціональне призначення будівель трипільської культури. Оскільки інтер'єр другого поверху стандартизований, призначення площадок проводилось за розміром їх корисної площі. Виділено чотири групи будівель за розміром корисної площі. За результатами розкопок поселення Ожеве-острів проведено порівняльний аналіз рухомих елементів інтер'єру між житловими та громадськими спорудами, тобто чоловічими будинками. Виділено три варіанти будівель господарського призначення.У висновках розглянуті причини змін в інтер'єрі, які відбувалися в будівлях трипільської культури.^UThe presented PhD thesis includes introduction, 4 chapters and conclusions. The first chapter deals with the history of research, methodology and analysis of ‘ploshchadka' as archaeological record. The second chapter characterizes household and sacred elements of the interior. Analysis of the selection of movable interior details contributes to the chapter. The third chapter deals with the variability of dwellings basing on their interior. Functional variability of the Trypillia dwellings is analyzed in the fourth chapter.Conclusions summarize the results of the analysis. Living and household area of Trypillia dwellings is characterized by a certain degree of variability. On the one hand, the Early Trypillia constructions are different in organization of interior from the later dwellings. Reasons for the change in the related traditions in the transition period from Trypillia A to Trypillia BI may include innovations (place of the smoke extractor was changed), climatic (aridization which caused different organization of living and household space) and influence from the newcomers incorporated into Trypillia population groups.In general, since the BI period interior of Trypillia dwellings becomes standardized. It can be viewed as a cultural marker. Slight variations made possible the distinguishing of 15 variations of dwellings. Presence or lack of a certain element of interior manifests a new variation of Trypillia buildings. Some of these variations are represented by single constructions, but this could be caused by the level of knowledge on ‘ploshchadki' dated to one or the other period of Trypillia culture.