Розглянуто клавесинну безтактову прелюдію в контексті музичної культури XVII - XVIII ст. На основі дослідження суттєво відкориговано уявлення про місце та роль прелюдії в історичній та в сучасній практиці клавесинного виконавства та виявлено її справжнє значення: клавесинна безтактова прелюдія виступає своєрідною точкою перетину знакових явищ музичного мистецтва епохи Бароко. Таким чином, усвідомлення її природи дозволяє глибше зрозуміти специфіку основного комплексу феноменів виконавської практики епохи, а саме: клавесинного лютневого стилю, генерал-басу, техніки орнаментації, мистецтва імпровізації. З огляду на особливості нотації прелюдія стає, у певному сенсі, з'єднувальною ланкою між трактатами та музичними творами, записаними у звичний спосіб, завдяки чому робота з нею виводить на нове осмислення імпровізаційної практики епохи. Розроблено багаторівневий методичний комплекс для виконавського опрацювання клавесинної безтактової прелюдії.

  Скачати повний текст