Досліджено основні механізми розвитку хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН). Визначено основні фактори ризику розвитку ХСН у таких пацієнтів. Проаналізовано особливості перебігу ХСН у разі ХХН і гіпертонічної хвороби (ГХ), проведено їх порівняльне оцінювання. Встановлено характер структурно-функціональних змін серця у нефрологічних хворих і хворих на ГХ за різних стадій ХСН. Досліджено взаємозв'язок між рівнями C-кінцевого телопептиду проколагену I типу, мозкового натрій уретичного пептиду, структурно-функціональними змінами у міокарді та біохімічними показниками за різних стадій ХСН, поєднаної з ХХН. Виявлено кореляційні зв'язки між клінічними, біохімічними й ехокардіографічними показниками у разі ХСН різного генезу. Доведено перевагу використання фіксованих комбінацій інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) або антагоніста рецепторів ангіотензину II (АРА II) з гідрохлортіазидом у лікуванні ХСН у разі предіалізної ХХН у порівнянні з монотерапією ІАПФ або АРА II, за умови відсутності достовірних відмінностей в їх ефективності.

  Скачати повний текст