Досліджено феномен інтертекстуальності як однієї з онтологічних категорій художнього тексту. Розкрито сутність інтертекстуальності як присутності у тексті фрагментів або окремих елементів інших текстів. На підставі дискурсивного аналізу та філологічної інтерпретації визначено смисли, які актуалізуються в сучасному російському поетичному дискурсі та безпосередньо пов'язані з концептуальними засадами постмодерністського світосприйняття. Виявлено такі риси сучасного поетичного дискурсу, як антиномічність, ствердження традиційних цінностей культури шляхом інтертекстуальної деконструкції, розширення інтертекстуального поля поезії, атракція "високого" й "низького", що проявляється у модусі непрямої поетичної дискурсивності. Доведено, що на сучасному етапі метаформа "смерті автора" (Р. Барт) набуває нового сенсу - її визнання є умовним, тоді як насправді митці творять оригінальну поетичну мову з "уламків культури" й утверджують новий тип автора.

  Скачати повний текст