Досліджено молекулярно-генетичний поліморфізм видів, підвидів і культурних форм буряків. Підтверджено наявність генетично віддалених секцій у роді Beta L. та значну генетичну дивергенцію секції Procumbentes, до якої відносяться канарські види буряків. Встановлено, що генетичні дистанції між В. vulgaris ssp. adanensis та іншими підвидами В. vulgaris перевищують міжвидові, а між видами В. intermedia та В. trigyna є нижчими за міжвидові. Встановлено, що розподіл, отриманий на основі виявленого молекулярно-генетичного поліморфізму підвидів В. vulgaris L. різного географічного походження, не відображає генетичної близькості за походженням і можливо пов'язаний з їх морфо-фізіологічними особливостями. Оцінено рівень внутршшьолінійної гетерогенності у чоловічостерильних ліній та багатонасінних запилювачів цукрових буряків. У результаті порівняльного аналізу алельного складу п'яти МС-локусів українських ліній цукрових буряків з європейськими формами виявлено значні розбіжності як за кількістю ідентифікованих алелів, так і за їх частотою. Створено базу даних алельного складу п'яти мікросателітних локусів та розроблено молекулярно-генетичні формули, що відображають генетичну структуру ліній цукрових буряків вітчизняної селекції.

  Скачати повний текст